Будувати імперію — це не значить лише завоювати нові території. Будувати імперію — це значить так пов’язати всі частини імперії, щоб вони мали глибокі економічні, культурні і політичні причини триматися імперії, щоб відділення від імперії не бажали самі її частини. Інакше буде колоніяльна окупація, що, як показує історія, є завжди тимчасова. Класичним прикладом першої є Бритійська імперія, яка офіційно називається British Commonvelth. Сама назва говорить за себе, бо commonvelth означає «загальний, спільний добробут». В деякій мірі подібною була Хозарська держава та Татарсько–Московська за Золотої Орди.
Вся внутрішня культурна, економічна і національна політика москвинів щодо немосковських частин імперії є класичним прикладом колоніяльної окупації. Вже один цей чинник засуджує ту імперію на загибель. Трагедія москвинів є в тому, що шлях англійців був і є для них неможливий, бо причини тої неможливости мають дуже глибокі корені в самій духовості Москвина. Англійським шляхом Москвин не міг би піти, хоч би й хотів. Це є велика і окрема тема, яку донині не опрацювали наші науковці.
Поки існувала могутня Золота Орда, доти москвини не журилися охороною кордонів Московшини та волзького торговельного шляху. З упадком Золотої Орди москвини мусили те завдання взяти на свої власні плечі, а це в першу чергу вимагало грошей та вишколених адміністраторів.
Московщина має бідні болотяні, лісові ґрунти. Московське рільництво може прогодувати всю Московщину лише тоді, коли вкладе велику кількість праці та капіталу на меліорацію та перейде до культурних способів рільництва. Цього і донині в Московщині не зробили, а найголовнішою причиною того (крім браку капіталів та культурности) була і є НЕНАВИСТЬ Москвина до рільництва. Москвин не хотів і не хоче працювати на ріллі (аналогічно і жид). На початках своєї державности москвини не мали багатої України, і тому московський уряд повинен був шукати способів примусити своє селянство орати і сіяти. Єдиним способом до того було припинити вічні мандрівки москвинів по лісах, прикріпити їх до якоїсь громади без права виходу з неї, поставити над ними жандармів, які наганяли б їх до праці та пильнували, щоб вони не порозбігалися. А щоб ті жандарми могли виконувати свої обов’язки, треба було дати їм якусь пайку з урожаю та наділити їх безмежною владою над селянами. Коротко, єдиним виходом було завести кріпацтво. Іншого виходу московський уряд не міг знайти, хоч би й хотів, бо ж стояв перед непереможною перепоною — небажанням москвина працювати на землі. Лише сила — і то безоглядно жорстока — могла примусити московського «брадяґу» обробляти землю. Отже, бачимо, що московське кріпацтво народилося разом з народженням московської держави. Аналогічно з самодержавством самі московські географічно–економічні обставини породили московське кріпацтво цілком природним шляхом. Іншими словами, кріпацтво в Московщині було державотворчим чинником. Цей погляд на кріпацтво так глибоко увійшов в світогляд москвинів, що вони трималися його навіть тоді, коли побачили самі, що він з державотворчого обернувся на державоруйнуючий, як це було в підбитій ними Україні, а пізніш (з розвитком грошового господарства) навіть і в самій Московщині. Московські царі ніколи не знесли б кріпацтво з міркувань доцільности (як це зробили, напр., англійці), а знесли лише тому, що побачили загрозу революції, що і висловив Алєксандр II. Та сучасні червоні царі, йдучи за здоровим національним інстинктом свого народу, відновили ВСІ старі московські національні традиції, в тому числі і кріпацтво. Відродили всі московські традиції і весь московський світогляд (прикриваючи його більш модерною фразеологією), який вважав і донині вважає кріпацтво державотворчим чинником. Руїна сільського господарства в СССР не змінить цього їхнього всмоктаного з молоком матері погляду.
Разом з кріпацтвом народилася фатальна донині для московської імперії проблема видатности кріпацької праці та зв’язана з нею проблема коштів примусового апарату, без якого неможливо одержати мінімум кріпацької продуктивности. За слушним виразом В. Ключєвского цю «квадратуру кола» пробували вирішити всі царі, імператори і сьогоднішні диктатори.
