Мир хатам, війна палацам
- Автор: Смолич Юрий Корнеевич
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-4231-6
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Мир хатам, війна палацам». Краткое содержание книги:
Це була відома Софія Галечко — нині особиста секретарка голови Центральної Ради, а перед тим — аспірантка професора Грушевського в Львівському університеті. Але з перших же днів війни щира українська патріотка покинула студії в університеті і стала до лав легіону «Січових стрільців».
Легіон «Українських січових стрільців» — УСС, або «усусів» — був, як відомо, утворений при самому початку війни в складі австро–угорської армії з благословення австрійського цісаря Франца–Иосифа. Утворив його «Союз визволення України» — СВУ, — організований в переддень війни з українських соціал–демократів та українських соціалістів–революціонерів, одначе з ініціативи трьох зовсім позапартійних на той час найпалкіших українських патріотів. Ці троє були: ідеолог українського національного відродження по обох берегах Збруча, професор російського підданства, але австрійської служби, Михайло Грушевський; провідник українського національно–релігійного руху та покатоличення української нації і на схід від Збруча, в той час як він сам був главою української греко–католицької церкви від Збруча на захід — уніатський митрополит, отець граф Андрій Шептицький; і блискучий офіцер імператорської гвардії та царської ж крові, наймолодший з династії правлячих в Австро–Угорщині монархів Габсбургів, — принц Вільгельм Габсбург. «Союз визволення України», другого ж дня по його фундації, був політично санкціонований та фінансово підтриманий австро–угорським урядом — з метою організації боротьби за відірвання східних земель України від Російської імперії та прилучення їх до західних земель України в Австро–Угорській імперії. Ерцгерцог Карл Габсбург — після вбивства в Сараєві сина імператора Франца–Йосифа Рудольфа, що стало нібито приводом до початку світової війни, — став престолонаслідником і мав невдовзі перейняти скіпетр від свого старезного, на схилі віку, батька, а молодший Вільгельм залишався, таким чином, без династичних перспектив, тому й претендував посісти трон бодай українського короля. В ім'я цього він і змінив ім'я Вільгельм на Василь, а прізвище прибрав Вишиваний — відповідно до прізвиська, яке вже дістав у народі за те, що завжди ходив тільки у вишиваній українській сорочці, демонструючи цим свою монаршу прихильність до національної української емансипації.
Саме в зв'язку з цими скандальними та крамольними проти Російської імперії фактами професор Грушевський — якого початок війни між Росією та Австро–Угорщиною нагло заспів не в Австро–Угорщині, у Львові, а на теренах Російської імперії, — і був негайно позбавлений права проживати на батьківщині в Києві та висланий за межі України в північні російські губернії.
Саме в зв'язку з цим і митрополит Шептицький — тільки російська армія здобула Львів, де на горі Святого Юра містилася резиденція глави уніатської церкви, — був негайно взятий під почесний, відповідно до його високого стану князя церкви, арешт і переміщений — з відданням належних пошан, бо мав родинні зв'язки з династіями Габсбургів в Австро–Угорщині та Гогенцоллернів у Німеччині, — теж на північ Росії, у Спасо–Єфимівський православний монастир.
Лютнева революція визволила обох високих бранців: професорові Грушевському — російському підданцеві — дозволено повернутись на Україну, в її столицю Київ, а душепастиреві Шептицькому — підданцеві австрійському — переміститися до закінчення війни в столицю Росії, Петроград.
Вірна їх послідовниця — благочестива греко–католичка та ретельна студентка–історичка — чарівна Софія Галечко в легіоні «усусів» відразу дістала офіцерський чин хорунжого, бо належний військовий вишкіл здобула ще до війни на студентській лаві, в українському спортивному товаристві «Січ». Товариство «Січ» під високою опікою австрійського ерцгерцога готувало своїх членів не стільки для спортивних рекордів, як для давно запроектованих воєнних звитяг. Одначе в боях під Карпатами чарівній хорунжесі не поталанило: вона потрапила в полон і дістала свою койку військового бранця за колючим дротом в особливому таборі для австрійських військовополонених–українців, у Києві на Собачій тропі.
Визволив її з незатишного ув'язнення її академічний патрон — тільки повернувся до Києва і заходився організовувати Центральну Раду. Цю дрібну послугу — в обмін на інші послужливі дрібниці — зробив йому командуючий військами Київського округу полковник Оберучев, — на знак єдності політичних прагнень Тимчасового уряду і Центральної Ради. За австрійською студенткою чин хорунжого не був визнаний — на тій підставі, що статут російської армії на той час ще не визнавав за жінками права діставати офіцерське звання. А після того рядовий Софія Галечко і взагалі з армії була відчислена — на тій підставі, що, за тим же статутом російської армії, жінки не підлягали мобілізації. Таким чином, громадянка австро–угорського підданства була перечислена в статус «цивільних заложників воєнного часу» і відпущена за колючий дріт з однією умовою: щотижня з'являтись в участок для реєстрації.