Золотий маг. Книга 1. Зерно
- Автор: Бакума Микола Олександрович
- Серия: Золотий маг #1
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Самміт-книга
- ISBN: 978-617-7350-72-8
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Золотий маг. Книга 1. Зерно». Краткое содержание книги:
Закрившись після вечері в бібліотеці, Ліна дала Ніку книгу. Це була найдивовижніша книжка, яку він коли-небудь тримав у руках. Зроблена з товстих аркушів пергаменту, переплетена справжньою шкірою, на якій була витіснена красива картина з битвою. І все це в бронзовій оправі, з чудовими бронзовими застібками. Важила книга напевно п’ять-шість кілограмів. Нік акуратно взяв книжку, обережно, щоб не зламати, відстебнув застібки і відкрив першу сторінку. Під малюнком починався текст. Нік здивувався, що букви були йому начебто знайомі, а ось слів скласти він не зміг. Він здивовано обернувся до Ліни.
— Ну, а що ти хотів? — зрозуміла вона його німе запитання. — Букви спільної мови у тебе вже в голові, ти їх знаєш і як їх вимовляти також. А слів ще знаєш мало. Будемо вчитися складати слова і потроху буду пояснювати тобі їх значення. Я сьогодні тобі заклала тільки основні слова, які застосовуються в житті. А книга про правління короля Тілтопа Першого і його битви. Тому ти й не розумієш слів. Не поспішай, ще всьому навчишся.
З боку здавалося, що маленька дитина вчиться читати. Вони складали букви в слова, вимовляли їх, і Ліна пояснювала їх значення. Після години мук вони зайнялися правописом. Як у першому класі, Нік вчився писати букви нового для нього алфавіту. Ця частина занять була більш успішна. Нік все-таки не був сопливим першачком, вже знав алфавіт і певну кількість слів. Незабаром він уже більш-менш міг писати на спільній мові. Справа залишалася за практикою і збільшенням словникового запасу.
Так минув тиждень. Щоранку Нік здійснював пробіжки разом із Праймом. З кожним днем бігти ставало легше. Було видно, що вага помалу зменшувалася і тіло згадувало навички занять легкою атлетикою, якою займався в молодості. Щоб повернути силу й до інших м’язів, він весь час додавав різні вправи: підтягування, віджимання, присідання. Після пробіжки зазвичай проходив сеанс прискореного навчання новій мові під впливом гіпнозу. Далі книги і письмо. З часом кількість незнайомих слів почала зменшуватися і він вже пристойно міг читати і писати. Вечорами, сидячи у дворі, Ліна змушувала його розмовляти спільною мовою, щоб тренувати спілкування на розмовному рівні.
Був звичний ранок. Нік тільки-но закінчив снідати і збирався на традиційну пробіжку, які вже перестали бути для нього мукою.
— Ніку, зачекай! — покликала його Ліна. — Сьогодні ми змінимо твій розклад. Нам треба приступати до наступної стадії твого навчання. Зараз ми разом підемо в ліс і будемо вчити тебе новим навичкам.
— І що цього разу ми будемо в мене втовкмачувати? — запитав учень.
— Не поспішай! Дорогою я тобі все поясню.
Вони зібралися і, не поспішаючи, пішли вже знайомою стежкою.
— Сьогодні, — почала чаклунка, коли вони заглибилися в ліс, — ти почнеш вчитися медитувати. Це потрібно для ініціації і особливо потім для поповнення магічною силою. Тільки навчившись цьому, ти зможеш заряджатися енергією, необхідною для магічних практик. На жаль, неможливо взяти і зачерпнути сили з навколишнього світу. Маг повинен у стані спокою і медитації збирати магічну силу навколо себе маленькими часточками. Це складний процес, але ти повинен цьому навчитися.
Коли вони прийшли на галявину, Ліна продовжила:
— Дивися, Ніку, я думаю, ти знаєш, що таке медитація і хоч приблизно, як її робити.
— Знаю, звичайно, але тільки теоретично. Ніколи не пробував, хоча мені багато разів пропонували навчитися цьому.
— Ну, ось тепер прийшов твій час опанувати і це. Головне, чому ти повинен навчитися, — звільняти голову від усіх думок. Ти мусиш побачити світ навколо себе по-іншому, відчути енергію навколо себе.
Нік зручно вмостився на траву. Притулився до каменю і закрив очі. Він спробував викинути всі думки з голови, але нічого не виходило. Здавалося, що все навколо заважає йому зосередитися. І приємний прохолодний вітер, і птахи занадто голосно співали, і дерева начебто почали шуміти, як величезний хор. Промучившись кілька хвилин, він відкрив очі і сумно зітхнув.
— Нічого в мене не виходить, — винувато сказав він. — Намагаюся зосередитися, а навколо шум мене тільки відволікає. Я закриваю очі і здається, що все навколо стає в сто разів голоснішим.
— Не переживай. Невже ти думав, що без практики ось так сядеш і з першого разу все вийде? — почала заспокоювати його наставниця. — День довгий. Будеш пробувати ще і ще. Не вийде сьогодні — продовжимо завтра. Але навіть якщо і не зможеш до від’їзду, теж не біда, у Школі тебе все одно цьому вчитимуть. Будуть спеціальні уроки з медитації і техніки збору магічної енергії. Але краще, щоб ти це зміг зробити ще тут. Тоді б ми почали вивчати магічні прийоми. Ну, спробуй ще раз.