Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Прикольно, наче ви посміли б користуватися чарами за межами школи, - вишкірився Мелфой. - Карочє, хто тобі підбив око, Ґрейнджер? Я б йому букет подарував.

- Та годі вже! - різко кинула мадам Малкін, озираючись у пошуках підтримки. - Мадам… прошу вас…

З-за стояка з одягом вийшла Нарциса Мелфой.

- Сховайте це, - холодно звеліла вона Гаррі й Рону. - Якщо ви ще раз нападете на мого сина, я зроблю все. щоб це був ваш останній вибрик.

- Та невже? - перепитав Гаррі, ступаючи крок упер і дивлячись у гладеньке зухвале лице, яке, попри блідість, дуже нагадувало обличчя її сестри. Він тепер був такий самий на зріст, як і вона. - Може, ще й пару смертежерів погукаєте собі на поміч, щоб покінчити з нами? Мадам Малкін зойкнула й ухопилася за груди.

- Ви що, не треба звинувачувати… так говорити небезпечно… прошу сховати чарівні палички!

Але Гаррі паличку не опускав. Нарциса Мелфой зверхньо осміхнулася.

- Я бачу, Гаррі Поттер, ти хибно вбив собі в голову, що Дамблдорів улюбленець скрізь може почуватися безпечно. Але завжди Дамблдора з тобою не буде.

Гаррі, дражнячись, обвів очима крамницю.

- Ого! Ти ба… його й зараз немає! То, може, спробуєте? Може, в Азкабані вам знайдуть подвійну камеру на пару з вашим чоловіком-невдахою!

Мелфой люто кинувся до Гаррі, але перечепився за край довгої мантії. Рон голосно розреготався.

- Не смій так розмовляти з моєю матір'ю, Поттер! - прогарчав Мелфой.

- Усе нормально, Драко, - притримала його тонкими білими пальцями за плече Нарциса.-Вірю, що Поттер долучиться до свого любого Сіріуса раніше, ніж я до Луціуса.

Гаррі ще вище підняв чарівну паличку.

- Гаррі, не треба! - простогнала Герміона, хапаючи його за руку й намагаючись її опустити. - Подумай… не можна… матимеш такі неприємності…

Мадам Малкін якусь мить вагалася, а тоді вирішила діяти так, ніби нічого не сталося, в надії, що так воно й буде. Вона нахилилася до Мелфоя, який і далі люто зиркав на Гаррі.

- Лівий рукав, думаю, треба підкоротити.,.

- Ой! - заревів Мелфой, відштовхуючи її руку,-женщина, дивись, куди пхаєш свої шпильки! Маман… мені це вже набридло! - Він стягнув через голову мантію й жбурнув під ноги мадам Малкін.

- Твоя правда, Драко, - презирливо глянула на Герміону Нарциса, - тепер я знаю, що за покидьки сюди приходять… краще відвідаймо «Твілфіта й Татінґа».

І з цими словами вони вийшли з крамниці, а Мелфой ще й постарався боляче зіштовхнути з дороги Рона.

- Ну, справді! - буркнула мадам Малкін, піднімаючи мантії, а тоді провела над ними кінчиком чарівної палички, неначе пилососом, чистячи від пороху.

Вона була неуважна, коли припасовувала нові мантії Ронові й Гаррі, намагалася продати Герміоні замість відьомської вечірньої мантії чаклунську, а коли нарешті випровадила їх з крамнички, то аж зраділа.

- Усьо зробили?-бадьоро запитав Геґрід, коли вони до нього підійшли.

- Майже,-відповів Гаррі. -Ти бачив Мелфоїв?

- Еге ж, - безтурботно підтвердив Геґрід. -Але вони не наважаться щось учворити на алеї Діаґон. Можеш не переживати, Гаррі.