Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гаррі Поттер (uk) #6
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 978-966-7047-29-0
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
«Амулети: надійний захист від вовкулак, дементорів та інферіїв»
Сумнівного вигляду куций чаклун побрязкував до перехожих цілими пригорщами срібних талісманів на ланцюжках.
— Купі адин для дєвочкі, мадам! — звернувся він до місіс Візлі, хитро поглядаючи на Джіні. — Шоб захістить її красівий шейка!
— Якби я був при виконанні… — обурився містер Візлі, сердито зиркаючи на торгаша амулетами.
— Любий, тільки нікого не заарештовуй, бо ми квапимося, — сказала місіс Візлі, нервово перечитуючи перелік, — Мабуть, почнемо від мадам Малкін, бо Герміоні потрібна нова вечірня мантія, та й Ронова шкільна мантія йому вже по кісточки, і Гаррі не завадить купити нову… ходімо всі разом…
— Молі, та навіщо нам усім стовбичити в мадам Малкін, — заперечив містер Візлі. — Може, краще, щоб діти пішли туди з Геґрідом, а ми відвідали б тим часом «Флоріш і Блотс» і купили б їм підручники?
— Не знаю, — стурбовано відповіла місіс Візлі, явно розриваючись між бажанням якомога швидше закінчити покупки і прагненням триматися гурту. — Геґріде, як ти гадаєш?
— Та не журися. Молі, всьо буде файно, — заспокоїв її Геґрід, розмахуючи волохатою рукою завбільшки, як бак для сміття. Місіс Візлі це не зовсім переконало, але вона врешті-решт погодилася й подріботіла з чоловіком і Джіні у «Флоріш і Блотс», а Гаррі, Рон, Герміона й Геґрід вирушили до крамнички мадам Малкін.
Гаррі помітив, що багато перехожих мали такий самий стурбований і тривожний вигляд, як і місіс Візлі, і що ніхто тепер не зупинявся побалакати; покупці трималися щільними групками, зосереджено купуючи тільки те, по що прийшли. Ніхто не ходив по крамничках сам, без друзів.
— Для нас усіх там буде, либонь, затісно, — припустив Геґрід, зупиняючись біля крамнички мадам Малкін і нахиляючись, щоб зазирнути у вікно. — Я си постою тут на чатах, файно?
Отож Гаррі, Рон і Герміона зайшли в маленьку крамничку втрьох. На перший погляд вона здавалася порожня, та не встигли за ними зачинитися двері, як з-за стояка з вечірніми мантіями, оздобленими зеленими й синіми блискітками, почувся знайомий голос.
— … не дитина, якщо ти, маман, тіпа не помітила. Я й сам можу все купити.
Було чути, як хтось поклацав язиком і пролунав голос, як упізнав Гаррі, мадам Малкін:
— Дорогенький, твоя мама правду каже, зараз ніхто не повинен ходити сам, це стосується не тільки дітей…
— Кароче, краще дивися, куди пхаєш шпильку!
З-за стояка вийшов білявий підліток з блідим гострим обличчям, вбраний у цілий комплект елегантних темно-зелених мантій, краї й рукави яких були обтикані блискучими шпильками. Він підійшов до дзеркала й оглянув себе; минуло кілька секунд, поки він побачив за спиною віддзеркалення Гаррі, Рона и Герміони. Його світло-сірі очі звузилися.
— Маман, якщо тебе зацікавило, звідки смердить, то це зайшла бруднокровка, — глузливо скривився Драко Мелфой.
— Не варто вживати такі слова! — обурилася мадам Малкін, що вискочила з-за стояка з одягом з міряльною стрічкою та з чарівною паличкою. — І прошу не махати в моїй крамниці паличками! — швиденько додала вона, побачивши, що Гаррі й Рон уже витягай палички, націлившись ними на Мелфоя.
Герміона, що стояла за ними, прошепотіла:
— Не треба, чесно, воно того не варте…
— Прикольно, наче ви посміли б користуватися чарами за межами школи, — вишкірився Мелфой. — Карочє, хто тобі підбив око, Ґрейнджер? Я б йому букет подарував.
— Та годі вже! — різко кинула мадам Малкін, озираючись у пошуках підтримки. — Мадам… прошу вас…
З-за стояка з одягом вийшла Нарциса Мелфой.
— Сховайте це, — холодно звеліла вона Гаррі й Рону. — Якщо ви ще раз нападете на мого сина, я зроблю все, щоб це був ваш останній вибрик.
— Та невже? — перепитав Гаррі, ступаючи крок упер і дивлячись у гладеньке зухвале лице, яке, попри блідість, дуже нагадувало обличчя її сестри. Він тепер був такий самий на зріст, як і вона. — Може, ще й пару смертежерів погукаєте собі на поміч, щоб покінчити з нами?