Гаррі Поттер і напівкровний принц

— І що, вони діють?

— Аякже. Іноді й цілодобово, залежно від ваги обраного хлопця…

— …і привабливості дівчини, — додав Джордж, вигулькнувши біля них наче з-під землі. — Але сестрі ми їх не продамо, — раптом насупився він, — бо за нею й так уже впадає не менше п’яти хлопців, настільки нам…

— Усе, що ви чули від Рона, — велика тупа брехня, — спокійно заперечила Джіні й нахилилася, щоб узяти з полиці рожевий горщичок. — Це що?

— Гарантоване виведення прищів за десять секунд, — пояснив Фред. — Чудово виводить усе — від фурункули до вугрів, але не зіскакуй з теми. Ти зустрічаєшся з таким собі Діном Томасом чи ні?

— Зустрічаюся, — визнала Джіні. — І коли я востаннє його бачила, то це явно був один хлопець, а не п’ятеро. А це що?

Вона показувала на кілька пухнастих кульок різних відтінків рожевого й фіолетового, що перекочувалися по дну клітки й тонесенько пищали.

— Карликові пухи. — пояснив Джордж. — Мініатюрні пухканці, ми їх ще не навчилися швидко розводити. А що з Майклом Корнером?

— Я його покинула, бо він страшенний невдаха, — сказала Джіні, просовуючи пальця крізь ґрати клітки й дивлячись, як коло нього збираються карликові пухи. — Вони такі гарнюні!

— Ага, симпатичні, — погодився Фред. — Та чи не надто швидко ти міняєш хлопців?

Джіні обернулася до нього, взявши руки в боки і глянувши таким лютим поглядом у стилі місіс Візлі, що Гаррі аж здивувався, як це Фред устояв на ногах.

— Не твоє собаче діло. І я була б тобі дуже вдячна, — сердито гукнула вона Ронові, який щойно з’явився біля Джорджа, тримаючи в оберемку купу товарів, — якби ти не плів цим двом про мене різні дурниці!

— За все це три ґалеони, дев’ять серпиків і один кнат, — порахував Фред вартість численних коробок у Ронових руках. — Жени бабки.

— Я ж твій брат!

— І хочеш поцупити наше добро. Три ґалеони, дев’ять серпиків. Роблю тобі знижку на один кнат.

— Та де ж я тобі візьму три ґалеони і дев’ять серпиків?

— То поклади все назад, і дивись мені, не переплутай полиці.

Рон випустив з рук кілька коробок, вилаявся й показав Фреду непристойний жест пальцем, який, на жаль, помітила місіс Візлі, що саме в ту мить виринула біля них.

— Ще раз таке побачу — зв’яжу тобі пальці чарами, — обурилася вона.

— Мам, можна мені купити карликового пуха? — відразу запитала Джіні.

— Кого-кого? — насторожилася місіс Візлі.

— Дивись, вони такі гарнесенькі…

Місіс Візлі відступилася від вікна, щоб глянути на карликових пухів, і Гаррі, Рон та Герміона побачили крізь вікно Драко Мелфоя, що квапливо крокував вуличкою. Проминаючи «Відьмацькі витівки Візлів», він озирнувся. За кілька секунд рушив далі і вони втратили його з поля зору

— Цікаво, де його матінка? — спохмурнів Гаррі.

— Таке враження» що він від неї злиняв, — припустив Рон.

— А чому? — здивувалася Герміона.

Гаррі нічого не сказав, він напружено міркував. Нарциса Мелфой нізащо б не випустила дорогоцінного синочка з-під своєї опіки; Мелфой мусив дуже постаратися, щоб вирватися з її рук. Знаючи й ненавидячи Мелфоя, Гаррі зрозумів, що причина була серйозна.