Першому гравцеві приготуватися

Якщо Галлідей відтворив гробницю відповідно до опису в модулі, то в мене великі проблеми. Мій аватар був слабаком третього рівня, без магічної зброї та з жалюгідними двадцятьма сімома очками здоров’я. Майже всі пастки та монстри, описані в модулі, могли легко мене вбити. А якщо мені якось вдасться пройти повз них і досягти склепу, могутній ліч може вбити мого аватара за секунди лише поглядом.

Але кілька речей були і на мою користь. По-перше, мені не було що втрачати. Якщо мого аватара вб’ють, я втрачу меч, щит, шкіряну броню та три рівні, які мені вдалось заробити за останні кілька років. Доведеться створити нового аватара першого рівня, який з’явиться в місці останнього входу в систему, перед шафкою в школі. Але тоді я зможу просто повернутись до гробниці й спробувати ще раз. А тоді ще раз і ще раз, кожної ночі, збираючи очки досвіду та підвищуючи рівень, доки не розгадаю, де захований Мідний ключ. (Не існувало такого поняття як запасний аватар. Користувачам ОАЗи дозволялося мати лише одного аватара на раз. Хакери могли використати модифіковані візори, щоб змінити сітківку ока, і створити для себе другий профіль. Але якщо ви попадетеся, вам заборонять вхід в ОАЗу до кінця життя і дискваліфікують зі змагання Галлідея. Жоден мисливець не зважиться на такий ризик.)

Моєю іншою перевагою (сподіваюсь) було те, що я точно знав, чого очікувати в гробниці, тому що модуль детально описував увесь лабіринт. У ньому також ішлося про розташування всіх пасток, як їх знешкодити чи уникнути. Я також знав, у яких кімнатах є монстри, і де заховано всю зброю та скарби. Якщо, звичайно, Галлідей не змінив усе по-своєму. Тоді мені труба. Але в той момент я був занадто збуджений, щоб хвилюватись. Зрештою, я щойно зробив найбільше, найважливіше відкриття свого життя. Я був всього за декілька хвилин від схованки Мідного ключа!