П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

Гуркіт проливного дощу по даху створював враження, що над головою шумить водоспад. Під час їх першого приїзду сюди Річард навчив людей Тіни класти черепичні дахи, які на відміну від звичних солом'яних не пропускають воду. Для наочності він допоміг спорудити черепичний дах у будинку духів. Так що тепер тут, судячи з усього, найсухіше місце у всьому селі.

Непротікаючий дах справив на жителів села величезне враження. Келен підозрювала, що не за горами той час, коли всі тутешні будинки змінять солом'яні дахи на дахи з черепиці. У всякому разі, вона була просто щаслива мати сухий притулок.

Келен сподівалася, що тепер, коли відомо, що в смерті Юні немає нічого таємничого, Річард заспокоїться. Вони з Птахоловом оглянули всіх наявних курей, і ніхто з них не знайшов курку-що-не-курка. Або якогось там курячого монстра, якщо вже на те пішло. Так що питання відпало сам собою. Вранці мисливці випустять курей на свободу.

Зедд з Енн були дуже незадоволені Річардом. Якщо Річард дійсно вважав, що палаючий вогник був Шимом — тварюкою з Підземного світу, — то що, в ім'я Творця, він збирався з ним зробити, якби піймав його? Річард явно і сам не знав або, у всякому разі, замовчував про це, побоюючись дати Зедду зайвий привід звинуватити його у відсутності здорового глузду.

Принаймні Зедд, читаючи йому довгу лекцію про безліч всіляких причин, наслідком яких могли бути недавні події, не дуже виявляв своє невдоволення онуком. Нотація носила скоріше інформативний, аніж виховний характер.

Річард Рал, Магістр Д'харіанської Імперії, людина, перед якою схиляли голови королі і королеви, на милість якого здавалися цілі народи, мовчки стояв, поки дід крокував перед ним, влаштовуючи йому прочухана, пояснюючи і повчаючи, говорячичи то як Чарівник першого рангу, то як люблячий дід, то як друг.

Келен знала, що Річард занадто поважає Зедда, щоб заперечувати. Раз Зедд розчарований, значить, так тому і бути.

Перш ніж вони пішли спати, Енн повідомила, що отримала відповідь у своєму дорожньому щоденнику. Верні з Уорреном була відома книга «Близнюк Гори». Верна написала, що це головним чином книга пророцтв і що вона побувала в руках у Джегана. Слідуючи вказівкам Натана, вони з Уорреном вже знищили її разом з іншими перерахованими Натаном книгами за винятком «Книги Зворотних Перетворень і Подвійної спіралі», якої у Джегана не виявилося.

Коли вони нарешті дісталися до ліжка, Річард здавався похмурим, а може, був просто занурений у власні думки, Займатися любов'ю настрою у нього не було. І, по правді кажучи, після настільки насиченого дня Келен не особливо-то засмутилася з цього приводу.

Вона зітхнула. Всього лише друга ніч разом, і у них немає настрою займатися любов'ю. Скільки разів в минулі дні вона просто вмирала від бажання опинитися з ним в ліжку?

Келен відкинулася на спину, прикривши долонею важкі повіки. Їй хотілося, щоб Річард поквапився і повернувся до того, як вона знову засне. Їй хотілося хоча б просто поцілувати його і сказати йому, що вона чудово розуміє: він робить те, що в даний момент вважає правильним. І що вона зовсім не думає, що він валяє дурня. Насправді вона не сердилась на нього, їй просто хотілося побути з ним наодинці, а не ганяти весь день курей під дощем.