Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла

Ось який одяг я б радив тобі для захисту тіла: Плащ м’який одягай і довгий хітон, аж по стопи, Що по основі рідкій його ткали грубою ниттю. Добре ним обгорнись, аби не тремтіло й волосся, /540/ Щоб не стояло воно сторчма по цілому тілі. В шкуру й ноги взувай, з бика убитого шкуру, Виклади й шерстю, щоб до ноги пасувало, взуття те. Шкурки козлят, із першого приросту, тільки-но холод, Ти позшивай сухожиллям бичачим, щоб міг собі плечі Вкрити, коли піде дощ; на голову — вовняну шапку, Гарно пошиту, бери, щоб вуха тобі не намокли. Ранки холодні й тоді, як Борей влягається; з неба, Де ще іскряться зірки, спадає корисна для збіжжя Мла, сприятлива тим, що в полі працюють, щасливі. /550/ Вдосталь вологи набравшись із рік, одвічно текучих, Понад землею, вітром підхоплена, — то вона часом Землю вечірнім кропить дощем, а часом густою Хмарою ген пролетить під тугим дихáнням Борея. Впорай роботу заздалегідь — і додому поквапся, Щоб і тебе той туман не вповив, опадаючи з неба, Одягу не промочив на тобі й усього твого тіла. Отже, гляди: найприкріший з усіх — той буряний місяць[173], Прикрий він для отар, та й людині прикрий не менше. Паші волам половину потрібно тоді, а людині — /560/ Більше харчів; довга ніч, однак, помічницею буде. Отже, обачливим будь, аж поки рік закруглиться, З ніччю зрівняється день; земля, всього сущого мати, Зродить ізнову прерізні плоди, годувальниця щедра.