Навіщо Україні НАТО
- Автор: Палей Александр
- Год: 2006
- Язык: украинский
- ISBN: 966-578-142-1
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Навіщо Україні НАТО». Краткое содержание книги:
На ці та інші питання про Україну та її державну безпеку дає вичерпну відповідь дана книга.
Громадяни України мають знати справжню свою вигоду і можливі проблеми, що виникнуть внаслідок вступу чи не вступу до НАТО. Досі бракує розуміння суті українських інтересів у відносинах з іншими державами. Дана книга починає фахову дискусію щодо цього питання. Українцям після століть витравлювання державницьких інстинктів час згадати, що таке — розуміти свої інтереси та вміти їх відстояти.
Автор прагне допомогти читачеві розібратися й усвідомити не інтереси Вашингтона, Москви чи Брюсселя, а справжні інтереси України та її народу.
2. Надання «ядерних гарантій», відповідно до яких напад на Україну із застосуванням ядерної, хімічної чи бактеріологічної зброї означатиме адекватну відповідь з боку ядерних держав-членів НАТО (США, Велика Британія, Франція).
3. Вступ до НАТО дуже істотно знижує ризик війни проти України. Україна є стратегічно важливою, на відміну від нейтральних Фінляндії та Швеції. Геостратегічні переваги, які дає контроль над Україною, можуть для потенційного агресора переважити ризик, який супроводжуватиме агресія проти України. Жодна з 10 країн, які в 1999—2004 рр. вступили до НАТО, не висловила свого розчарування чи невдоволення НАТО. Навпаки, усі вони в один голос стверджують, що входження до НАТО значно поліпшило безпеку їхніх країн і в стратегічному плані є надзвичайно корисним.
4. Україна в результаті вступу до НАТО зміцнить свою політичну незалежність, отримає захищеність від зовнішнього втручання у внутрішні справи України та політичний процес в Україні іноземних держав (насамперед не членів НАТО), у відповідності із стандартами внутрішньої безпеки НАТО.
5. НАТО не вимагає розміщення на території України своїх баз в обмін на членство. Україна має достатній військовий, людський і технологічний потенціал, щоб гарантувати свою безпеку, використовуючи лише політичний «дах» НАТО та маючи за спиною лише теоретичну можливість підтримки з боку 26 держав-членів НАТО у військовий час. Тому вступ України до НАТО буде «паперовим», без утворення нових великих військових баз поблизу кордонів Росії, на чому треба всіляко наголошувати і що може зняти напругу з Москвою.
6. Ліквідація можливості зовнішньополітичних провокацій проти України, на зразок конфлікту навколо Тузли.
7. У результаті вступу до НАТО Україна зміцнить свою територіальну цілісність. Сепаратизм втратить силові основи для своєї можливої реалізації. Сепаратисти змушені будуть враховувати реальність і пристосовуватися до життя в незалежній, єдиній Україні.
8. Значне ускладнення економічного тиску на Україну з боку Росії, в тому числі енергетичного, з огляду на ймовірну негативну реакцію на такий тиск 26 впливових держав, що перебуватимуть у союзі з Україною.
9. Вступ до НАТО означатиме остаточний вихід і України з-під впливу Москви та ліквідацію можливості його відновлення в майбутньому. Росія це розуміє, і тому змушена буде налагоджувати партнерські рівноправні відносини з Україною, як це вона робить сьогодні з членами НАТО у Східній Європі — Угорщиною, Чехією, маючи у Західній Європі стратегічних партнерів з числа членів НАТО — Німеччину, а також Францію і Італію.
10. Відносно невелика загальна вартість вступу (оскільки ні для НАТО, ні для України немає потреби розміщувати на території України іноземні війська). Досвід вступу до НАТО країн Східної Європи свідчить про те, що цей процес може бути дуже дешевим. НАТО дозволяє гарантувати надійну безпеку за невеликі кошти, за які Україна ніколи б не мала такого рівня безпеки, як за умов членства в НАТО, навіть якби витрачала на оборону весь свій бюджет. Самостійно забезпечувати повноцінну оборону — справа дуже дорога. Спільна оборона створює сприятливе середовище безпеки на кордонах з країнами-союзниками, що дозволяє заощаджувати кошти на відмові від принципу «кругової оборони». Також спільна оборона дозволяє заощаджувати, особливо невеликим країнам, на військовій спеціалізації, підтримуючи лише ті види озброєнь, які союзниками визнано доцільними виходячи із стратегії спільної оборони.
11. НАТО не вимагає масового переозброєння східноєвропейських армій. НАТО також не вимагає закупівлі своїми членами озброєнь виробництва країн-членів НАТО. Кожна країна має право на власний розсуд вирішувати, які озброєння і якого виробництва закупляти для своїх збройних сил.
12. Українські озброєння радянського виробництва не є проблемою при вступі до НАТО. Не лише нові члени НАТО, але й така розвинена країна, як Німеччина, півтора десятиліття використовувала колишні радянські озброєння (Німеччина — літаки МіГ-29, які були на озброєнні ще в армії НДР).
13. Вступ до НАТО є імпульсом іноземним інвесторам для приходу в Україну. Після вступу до НАТО відбудеться різке збільшення іноземних інвестицій в Україну, оскільки безпека зв'язана з економікою (наприклад, для Польщі, Чехії і Угорщини — приплив іноземних інтестицій за два роки після оголошення про вступ до НАТО збільшився у 3,5 рази, для Румунії на 141% за рік).
14. Інвестиції з країн НАТО до України, на відміну від інвестицій Росії, є легальними. Згідно з дослідженням організації «Транспаренсі Інтернешнл», серед 20 найменш корумпованих держав світу 10 є державами-членами НАТО.
15. Вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентноздатних оборонних виробництв. Від вступу до НАТО потерпіли невисокотехнологічні оборонні комплекси (частина підприємств у Словаччині). А виграли — високотехнологічні (насамперед у Польщі і в Чехії). Конкурентною перевагою України є високотехнологічний ВПК, а також здатність України до створення в замкнутих циклах деяких конкурентноздатних на світовому ринку зразків озброєння у таких галузях, як літакобудування, танкобудування, суднобудування, а також ракетобудування та системи протиповітряної та протиракетної оборони. НАТО має потужні науково-дослідницькі підрозділи і можливості їхнього фінансування. Тому не викликає сумніву, що науковий потенціал України буде задіяний в разі вступу до НАТО.
16. Вступ до НАТО пов'язаний з покращенням клімату для здійснення підприємницької діяльності в Україні, зокрема й з покращенням міжнародного інвестиційного іміджу України. В результаті вступу до НАТО Україна в очах міжнародних інвесторів втрачає статус «пострадянської країни», з усім набором стереотипних для інвесторів штампів — корупцією, злочинністю тощо. Західні інвестори вважають, що членство в західних інституціях, зокрема НАТО і ЄС, сприяє стандартизації економічних правил, що для них дуже важливо.
17. Членство в НАТО різко покращить перспективи вступу України до ЄС. Десять держав Центрально-Східної Європи (Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Болгарія, Румунія) приєднувалися до ЄС тільки після того, як вступили до НАТО.
18. Невступ України до НАТО сприятиме маргіналізації України, витіснення її на периферію міжнародної політики, зумовить її підпадання під зовнішні впливи. Україна залишиться в непевному статусі «буферної зони», територією обмежених гарантій безпеки, що може в будь-який момент розродитися згубним для країни і населення конфліктом.
19. НАТО не вимагає від своїх членів припинення військово-технічної співпраці з іншими державами, зокрема Росією. Таку співпрацю здійснюють Італія, Німеччина тощо.
20. У НАТО є низка «авторитетних» членів. Крім США, це Британія, Франція, Німеччина, Туреччина і насамкінець — Польща. Судячи з потенціалу та значення України для Європи, Україна завдяки вступу до НАТО у перспективі може стати в один ряд з цими державами за впливом і значенням, «перестрибнувши» одразу кілька сходинок. Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та інші держави Центрально-Східної Європи суттєво зміцнили свої міжнародні позиції після вступу до НАТО. Голос цих країн, як членів НАТО, здобув додаткову вагу. Між тим, Україна має суттєво більший потенціал, ніж ці держави. Вступ до НАТО дасть Україні час зміцнитися і набратися сил у відносно «тепличних», сприятливих геополітичних умовах.
Проти
1. Україні необхідно буде надавати збройну підтримку союзникам по НАТО, якщо на їхню територію буде здійснено напад в Європі, Північній Америці та в Атлантичному океані на Північ від тропіка Рака.
2. Ймовірне певне збільшення витрат на оборону в Україні, доведення підняття їх з нинішніх 1,4% ВВП мінімум до 1,7—2,0% ВВП (до рівня, який є в Польщі, Чехії, Угорщині). Особливо в момент підготовки до членства в НАТО Україна буде змушена реагувати на вимоги НАТО.