9] «Що за сни мене, Анно, сестрице, безрадну турбують?
10] Гість небувалий, який завітав тепер в нашу домівку,
11] Що за велична постава у нього, відвага, хоробрість?
12] Вірю я й не помиляюсь, богів це, напевно, нащадок.
13] Тож боягузливість підлі виказує душі. Гей, скільки
14] Доля ним кидала, мовив він, скільки ж бо воєн провадив.
15] Серцю якби не сказала я твердо й рішуче, що більше
16] Не одружуся ніколи (як з першим коханням у мене
17] Не пощастило й скінчилося смертю), якби осоружні
18] Ложе подружнє й весілля мені не були, то спокусі,
19] Може б, я цій піддалась. Ох, Анно, тобі признаюся,
20] Що, як утратила я чоловіка, сердегу Сіхея,
21] З днини тієї, як злочином брата[110] сплямилися кров’ю
22] Наші пенати, — єдиний лиш він почуття в мені зрушив,
23] Серце хитке прихилив. Що старе спалахнуло кохання,
24] Я відчуваю. Та хай підо мною розступиться краще
25] Вглиб ця земля, нехай батько могутній до тіней Еребу
26] Громом небесним пошле мене в темінь бездонну, ніж мала б,
27] Сороме, втратить тебе і закони твої потоптати.
28] Той, що з’єднався зі мною у першім коханні, в могилі, —
29] Хай там пильнує його, на вічні віки зберігає», —
30] Так вона мовить і шати зливає рясними сльозами.
31] Анна на це: «Ти, над сонце миліша мені, чи ти хочеш
32] В смутку самотня літа молоді змарнувать, не зазнавши
33] Ані потіхи з дітей дорогих, ні розкошів кохання?
34] Думаєш, дбає небіжчиків прах чи їх душі про все це?
35] Ще-бо в жалобі твоїй із лівійців ніхто чи з тірійців
36] Не прихилив твого серця; відкинутий Ярб і багато
37] Ірладців, що їх на звитяги багаті ще Африки землі
38] Правлять; ти хочеш змагатись з коханням, для серця жаданим?
39] Ніби тобі невідомо, на землях чиїх ти осіла?
40] І ут ось гетулів міста, нездоланного в війнах народу;
41] Далі нуміди на конях негнузданих, нехлібосольна
42] Сірта, й безводна країна, і плем’я баркеїв шалене.
43] Нащо спогадувать війни, що з Тіру грозять, і погрози
44] Рідного брата?
45] То провидіння божисте, здається мені, і Юнони
46] Ласка вітрами ці судна ілійські сюди ось пригнали.
47] Сестро, подумай, які будуть славні і місто, й держава
48] За допомогою мужа такого? Якими ділами
49] Слава пунійців при збройній помочі тевкрів засяє!
50] Божої ласки проси, і, жертву благальну принісши,
51] Гостям годи, і придумуй причини якісь зволікання, —
52] Море, мовляв, ще не втихло, ще дощ Оріон посилає,
53] Ще не зрихтовані судна, й погода іще не підхожа».
вернуться
109
Фебове світло — сонячне світло, сонце.
вернуться
110
…злочином брата… — Пігмаліона, що вбив чоловіка Дідони Сіхея.
![Енеїда [Aeneis - uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/no-cover.jpg)
