Знахідка у бібліотеці

— Ваша правда, сер, — поволі мовив старший поліційний офіцер.

— Втішає тільки одне: коли машина загорілася, дівчинка була вже мертва. Так каже Гайдок. Це підтверджується й тим, що вона лежала впоперек сидіння. Певне, її вдарили по голові. Бідолашне дитя…

— А може, задушили?

— Гадаєте?

— Так, сер, є й такі вбивці.

— Знаю. Я бачив батька й матір дівчинки. Мати у нестямі. Це жах. Треба з’ясувати, чи ці два вбивства пов’язані між собою.

Гарпер почав перелічувати події, загинаючи пальці:

— Була на зборах скаутів у Данбері-Даунз. Подруги стверджують, що поводилась, як завжди, й була весела. З трьома подругами, які поверталися до Медчестера автобусом, не поїхала. Сказала, що зайде до універмаїу «Вулвортс» у Дейимугі, а вже звідти поїде автобусом додому. Цілком правдоподібно, адже «Вулвортс» у Дейнмугі розкішний, а дівчинка живе в селі, і їй не часто випадає їздити до містечка. Головна дорога до Дейнмута робить чималий гак; Памела Рівз зрізує його, йде навпрошки через поле і стежками заходить біля готелю «Меджесгік» у Дейнмут з його західного боку. Там вона, цілком імовірно, чує або бачить щось таке, що стосується Рубі Кіні, й стає ддя вбивці небезпечною. Скажімо, чує, як убивця домовляється з Рубі Кіні зустрітись об одинадцятій вечора. Він розуміє, що його підслухали, й усуває Памелу.

— Це в тому разі, якщо вбивство Рубі Кіні було замислене заздалегідь, а не випадкове.

— Гадаю, так воно й було, сер. Хоч і скидається на несподіване насильство — спалах почуттів, ревнощі… Але я вже починаю думати, що це не так. Бо як же тоді пояснити смерть дівчинки? Якщо Памела була свідком самого злочину, то він стався пізно ввечері, близько одинадцятої, а що вона робила такої пори в готелі «Меджестік»? Крім того, її • батько й мати занепокоїлись, що вона не повернулась, близько дев’ятої.

— А може, вона просто йшла у Дейнмуті до когось такого, кого не знають ні рідні, ні друзі, і її вбивство зовсім не пов’язане з першим убивством.

— Так, сер, але я не можу в це повірити. Погляньте, навіть ця стара леді, міс Марпл, одразу здогадалася, що тут є якийсь зв’язок і що в машині тіло дівчинки зі скаутів. Метка, скажу вам, ця стара леді! О, вони такі! Кмітливі, знаєте. Одразу мітять у саму суть.

— Вона робила це вже не раз, — сухо промовив полковник Мелчетт.

— Та й потім, сер, ця машина. Саме вона пов’язує друге вбивство з готелем «Меджестік», бо належить містеру Джорджу Бартлетту.

Погляди слідчих знову зустрілися.

— Джорджу Бартлетту? — перепитав Мелчетт. — Он як! Ваша думка?

Гарпер знову заходився методично переповідати різні події:

— Востаннє Рубі Кіні бачили з Джорджем Бартлеттом. Він каже, що потім вона пішла до себе нагору. Це підтверджується: в її кімнаті знайдено сукню, в якій вона танцювала. І тут виникає запитання: чи не пішла вона перевдягнутися, щоб потім зустрітися з ним? І чи не домовлялися вони про побачення раніше — скажімо, перед вечерею, — а Памела Рівз випадково підслухала їх?

— Він заявив про свою машину аж уранці, — підхопив полковник, — і був якийсь невпевнений. Прикидався, ніби не пригадує, коли бачив її востаннє.