Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
4. Стаття 49 Основ законодавства України про охорону здоров'я допускає застосування методів стерилізації лише за власним бажанням або за добровільною згодою пацієнта в акредитованих закладах охорони здоров'я за медичними показаннями, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я. Це Міністерство наказом затвердило Перелік медичних показань для проведення хірургічної стерилізації жінок і Перелік медичних показань для проведення хірургічної стерилізації чоловіків [318]. Установлено також порядок застосування методів хірургічної стерилізації жінок та чоловіків. За наявності встановлених медико-соціальних показань допускається стерилізація недієздатної фізичної особи за згодою опікуна. Про стерилізацію в таких випадках є обов'язковим попереднє повідомлення прокурора.
5. Жінка має право на свій розсуд вирішувати питання про штучне переривання вагітності, якщо вона не перевищує 12 тижнів. Чинні закони не встановлюють випадків, коли штучне переривання вагітності може бути здійснене без згоди жінки. Відповідно до ст. 50 Основ законодавства України про охорону здоров'я допускається штучне переривання вагітності при її тривалості від 12 до 28 тижнів за соціальними та медичними показаннями у випадках і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів. Стаття 281 ЦК передбачає, що перелік обставин, які дають право на переривання вагітності після 12 тижнів вагітності, буде встановлюватись законом.
6. За повнолітніми жінками визнається право на штучне запліднення та імплантацію зародка. Таке право виникає за наявності медичних показань. Міністерством охорони здоров'я затверджена Інструкція про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій [373].
7. Медичним працівникам забороняється здійснення евтаназії — навмисного прискорення смерті або умертвління невиліковно хворих з метою припинення їх страждань. Стаття 52 Основ законодавства України про охорону здоров'я [69] передбачає припинення активних заходів щодо підтримання життя хворого лише у випадку, коли стан людини визначається як незворотня смерть.
Стаття 282. Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю
1. Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.
1. Стаття, що коментується, дає можливість пред'явлення в суді позову про усунення небезпеки, яка була створена в результаті підприємницької або іншої діяльності та загрожує життю та здоров'ю особи. Зокрема, такий позов може бути пред'явлено при порушенні санітарних правил, що загрожує здоров'ю фізичної особи.
Стаття 283. Право на охорону здоров'я
1. Фізична особа має право на охорону її здоров'я.
2. Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом.
1. Охорона здоров'я визначається в ст. З Основ законодавства України про охорону здоров'я як система заходів, спрямованих на забезпечення і розвиток фізіологічних та психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя. Забезпечення права особи на охорону здоров'я в такому широкому розумінні сьогодні можливе далеко не завжди із соціально-економічних, а не правових причин.
2. При застосуванні ст. 283 ЦК слід ураховувати, що в змісті права на охорону здоров'я поєднуються нормативний регулятор і декларація. Межа між ними визначається реальним станом суспільних відносин, наявними державними ресурсами. Межа між нормативним регулятором та декларацією з часом змінюється на користь нормативного регулятора. Але слід ураховувати і те, що Україна уже тривалий час перебуває у стані системної кризи, за якої зазначена межа набула стабільності. У будь-якому випадку ст. 283 ЦК підлягає при вирішенні конкретних питань правозастосування історичному тлумаченню з метою врахування співвідношення в її змісті нормативного регулятора і декларації на момент виникнення спірних правовідносин.