Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Тернистий шлях другої дивізії УНА
Тернистий шлях другої дивізії УНА - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Тернистий шлях другої дивізії УНА

Электронная книга - «Тернистий шлях другої дивізії УНА». Краткое содержание книги:

У висліді обох Світових воєн постраждало все людство, а український народ найбільше. Метою обох окупантів України, як німців так і росіян було, не тільки здобути багатства, але також перетворити українське населення в рабських робітників для розбудови своїх імперій. Ці нищівні процеси проходили успішно, бо, крім самооборонних спроб народу, жоден із зовнішних чинників не подав голосу на захист українства. Ця книжка є спробою ознайомити читача з подіями того часу, як і чому постала Українська Національна Армія, які були її цілі, та що вона осягнула; коли була створена Друга Дивізія УНА, чому промовчується її існування і її трагічний кінець. Безсумніву, що й тут не будуть подані всі факти, та все ж таки, на підставі доступних документів та тверджень живих свідків, хочемо з найбільшою об’єктивністю відтворити події з того часу, що уможливить читачам зробити власні висновки — зокрема тим, що були виховані совєтською системою. Їм буде цікаво дізнатися, чому в кінцевій фазі війни мільйони українських громадян опинилися поза межами своєї Батьківщини, чому совєтська влада карала своїх громадян-вояків, що попали в німецький полон, а також наші осяги і наші недоліки.
1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 61
Перейти на страницу:

2 травня, з наказу корпусу, бриґада перейшла в наступ. Зламала легкий опір, вийшла на наказану лінію. Всі сотні знайшлися на своїх місцях, бракувало знову тільки 4-ої УПА, яка, як видно, виконуючи накази свого провідника, здезертирувала. Розіслані стежі мотосотні знайшли її в 16-ти кілометрах від штабу бриґади на власних тилах. Відчуваючи скорий кінець війни, к-р бриґади боронив перед німцями к-ра сотні, які жадали віддачі його під суд, який звичайно виніс би присуд на розстріл. Тим провідником в той час був священик, який взявся не за своє діло.

5 травня к-р бриґади був викликаний до штабу корпусу, в якому д-р “наш” старший пан поінформував, що на його особисте прохання, командуючий фронтом дав дозвіл бриґаді відійти на лінію ріки Ельби і далі йти на злучення з Дивізією “Галичина”. Бриґада в той час була частинно змотиризована.

Вечером бриґаду злюзувала німецька змоторизована частина. Майже одночасно на північ від нас почалась гарматня підготовка і то такої сили, що не чути було нормальної розмови — треба було кричати. На північ від Дрездена совєти проривали фронт в напрямку на Прагу.

По цілонічнім марші і по пару годинах відпочинку бриґада рушила далі, аби вийти на захід від лінії ріки Ельби. В полудневих годинах надлетіли совєтські штурмовики, які бортовою зброєю унеможливили дальший марш. Серед наших були вбиті і ранені. Багато побитих коней.

7 травня у вечірніх годинах бриґада досягнула лінію Ельби в районі Тетчев. Міст ушкоджений совєтськими літаками. Вислано патролі в тому районі шукати переправи. В Чехах повстання — обезброюють німців. Донесення від стеж, Авсіґ в руках чеських повстанців. Бриґада повертає знову на Тетчев. Німці кидають зброю. При мості на Ельбі, к-р бриґади видає наказ, аби сотнями, а де не можна, то роями, або одинцем прориватись до американців. Пробиватися до Ваймара. Іти зі зброєю, як довго можна. Вже в ранніх годинах 8 травня стало відомим, що бриґада оточена. На всіх дорогах, що провадили на Прагу, посувалися совєтські танки і змоторизована піхота. К-р бриґади, що виїхав зі стежею мотосотні вперед — відтятий від бриґади. Ми від німців довідалися про цілковиту капітуляцію Німеччини. Положення, в якому знайшлася бриґада, — майже безнадійне. Треба було пройти понад 200 кілометрів тереном, зайнятим совєтами, з того половину Судетами, з чеським населенням, яке ворожо ставилось до всіх в німецьких уніформах. Що найгірше — ніхто не знав, де є американці.

На всіх дорогах було видно десятки тисяч німців, яких вели на схід, між ними, пов’язаних колючим дротом з спеціяльною вартою, — то провадили наших, або калмиків. Лишилось вночі бездоріжжям пробиватися на захід. Нарешті, границя американська. Великі тисячі чекають на її відкриття, що має наступити після прибуття совєтської місії. Вночі стрілянина з кулеметів, то американці затримують нетерпеливих. Є серед них ранені і забиті. Нарешті і цей фільтр за нами. 25-30% стану бриґади знайшлися на тилах американців, решта попала до совєтської неволі, або загинула.

За своє коротке існування, майже три місяці, бриґада вироблялась на добру частину. Були, правда, недотягнення, які з часом удалось би усунути, але все покривав молодечий запал і жертвенність. Школилися і билися для України. Представлені до нагородження німецькими “залізними хрестами” в більшості відмовились, просячи нагороди бойових українських відзнак. Упоминалися за свої відзнаки, аби не носити чужих. Не хотілось вірити, що по 30-тилітнім існуванню Української Армії — не маємо бойових нагород і відзнак. Приходилось переконувати, що з часом німецькі хрести будуть замінені на свої. Не було своїх правильників, користались чужими — знову потіхою було те, що десь під Берліном засідає комісія з 1-ої дивізії, яка мабуть в скорому часі видасть підручник служби польової та муштрової.

1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 61
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)