Тернистий шлях другої дивізії УНА
- Автор: Буртик Іван
- Год: 1994
- Язык: украинский
- Год: Об’єднання Вояків і Приятелів Другої Дивізії УНА
- Жанр: История
Электронная книга - «Тернистий шлях другої дивізії УНА». Краткое содержание книги:
Через два дні після капітуляції Німеччини 10 травня 1945 року, на таємних нарадах п’ять генералів: Ґаджес, Паттон, Симсон, Тетч та головнокомандуючий армією Двайд Д. Айзенгавер, після нарад і дискусії, погодились і заприсяглись, що стратегія ведення війни ген. Айзенгавером була найвірнійшим шляхом до осягнення “безкомпромісової” капітуляції Німеччини. Хоч не було таємницею, що ген. Паттон не погоджувався ані із стратегією ген. Айзенгавера, ані його толеранцією до зарозумілих англійських суперників. Паттон же вважав, що для того, щоб осягнути тривалий мир в Европі, не вистачить тільки знищити Гітлера, якщо дальше лишиться при владі його партнер.
В пошукуванню за матеріялами про Другу Дивізію, знаходимо цікаву інформацію про бої за місто Бавцен. Про ці бої Другої Бриґади Другої Дивізії з польською Косцюшківською дивізією широко описують у своїх споминах полк. Дяченко і майор Гладич, та польський історик Казімєж Качмарек у своїй праці “Будзішен 1945”. Епізод є цікавий тим, що всі три автори хоч і прикпашують деякі події, але намагаються бути об’єктивними і не розминаються із суттєвими фактами.
У своїй праці пан Качмарек називає Другу Дивізію “Вільна Україна”, докладно описуючи бої за Будзішин, та в залученій карті показує фронтові позиції польських дивізій і армії Конєва, як рівно ж позиції Другої Дивізії з співучастю Дивізії “Герман Ґерінґ”. У затяжному бою були великі втрати по обох сторонах, і ми втратили Будзішин, — каже автор.
Про бої за Бавцен та велику перемогу, якої не могли осягнути німці, описують ген. Дяченко і пор. В. Гладич, в зв’язку з чим вив’язалися дискусії і статті. Порівнюючи факти з тогочасних подій, знаходимо дуже вартісний документ з того часу — відкритий лист начальника штабу пор. В. Гладича (Лист був поміщений в журналі “Вісті Комбатанта”). Поручник Гладич відповідає бунчужному УНД і УНА О. Корчакові Городиському на його попередню статтю в цьому журналі, де через непоінформованість він подає невірні інформації про Другу Дивізію. Ми не подаємо цілої статті, тільки те питання, що стосується Другої Дивізії. Деякі речення з попередніх спогадів будуть повторюватися, але для уточнення чи порівняння фактів, записаних різними авторами, лишаємо їх без змін.
“В ч. 4-5 «Вісті Комбатанта», мабуть, з недогляду Вш. Редакції, яка, напевно, має всі вірні відомості про всі бойові частини УНАрмії, лист до Редакції, поміщений на ст. 89 про те, що Окрема Протипанцерна Бриґада «Вільна Україна» мала німецьку назву і не мала над собою українського командування. Я, як колишній начальник штабу тієї Бриґади, вияснюю:
1. Першу Бриґаду було сформовано з полонених українців, колишніх вояків совєтської армії та з допоміжних поліційних батальйонів. Приймали виключно колишніх вояків, причому підстаршинам і старшинам на місці роблено короткі усні іспити. Знаю те тому, що я належав до комісії набору від першого дня організування Бриґади. В Бриґаді було до 80 відсотків придніпрянців.
2. Бриґада ніколи не мала німецької назви, бо з німцями жодних зносин не вдержувала, аж до часу прибуття на фронт в Чехії.
3. Під час організаційно-вишкільного (Німек) і вишкільного (Ґляц) періодів, Бриґаду підпорядковано виключно Командуючому УНА генералові П. Шандрукові, який в організаційно-вишкільному часі (майже 6 тижнів) в Німеку відвідав Бриґаду 3 рази.
4. Генерал П. Шандрук призначив командиром Бриґади Генерального Штабу полковника П. Дяченка.
5. Етат Бриґади уклав полк. П. Дяченко, а затвердив його ген. П. Шандрук”.
Далі пор. Гладич описує святковий день присяги і про виступ Капелі бандуристів Г. Китастого, про що вже була згадка в іншому розділі. Продовження цитати:
“8. При Бриґаді чи в Бриґаді не було жодного німця, навіть зв’язкового, одного разу з ген. П. Шандруком приїжджав до Бриґади німецький полк. Л.
Вольф, щоб перевірити забезпечення Бриґади харчами. Харчі до Бриґади довозилися німецьким транспортом, але розподіляли їх виключно наші старшини. Крім того, команда впоряду та бойових вправ подавалась лише в українській мові.
9. Для листування зі Штабом УНА вживалося українського штампу «Штаб Окремої Протипанцерної Бриґади УНА» і тому, — мені здавалося, — що кожному старшині зі стажем є відомо, що окрема Бриґада рівняється Дивізії!
10. Бриґада перенесла свої справоздання до Штабу УНА і я часто, навіть кілька разів в тижні, зголошувався особисто в різних справах в Штабі УНА.
11. В наслідок заходів ген. П. Шандрука, Бриґаду було приділено до групи Армій Німецького Середнього Фронту, яким командував фельдмаршал Шернера безпосередньо до Панцерного Корпусу ген. графа фон Штравхіца, і там Бриґаду в повній мірі забезпечено технічними матеріялами.