Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи
Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи

Электронная книга - «Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи». Краткое содержание книги:

Якби можна було робити так, як слід, то назва цієї книжки мала б звучати так само, як і прізвище автора: Таня Малярчук Таня Малярчук.
Бо легше не зважати на те, що Таня народилася в Івано-Франківську, у 1983 році, що вона десь вчилася і десь ще недовчилася, що вона щодня щось робить, ніж відділити написану нею прозу від Тані Малярчук.
Тарас Прохасько
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 54
Перейти на страницу:

ти стоїш за фасадом зеленого будинку і дивишся на її вікно тому я заглянувши тобі в райдужну оболонку можу побачити його відображення можу навіть побачити її тінь її здійняту щоб відчинити кватирку руку

ти мені завжди був потрібен лише для цього

я волів би - кажеш ти - щоб ти кудись зникла щоб провалилась у пекло або в тартар аніж таке бачити чи не бачити але щоранку це відчувати своїми геніталіями уявляти як ти мрієш про неї і спостерігати як ти заглядаєш у мої райдужні оболонки винятково для того щоб побачити в них відображення її вікна і ти знаєш що я не можу не стояти тут за цим клятим зеленим будинком не можу не дивитись на її кляте вікно розуміючи що завжди був тобі потрібен лиш для цього

і тоді я кажу що мене засилають до Сибіру і вибач якщо було щось не так адже тим що вмирають люди повинні пробачати всі гріхи й образи… ні не важливо хто мене засилає розумієш українцям не треба когось - вони достатньою мірою мазохісти щоб самим себе туди відправляти та й у Сибіру тепер люди вміють просто собі жити як у Києві чи Мелітополі хоча звичайно цвинтар завжди залишається цвинтарем - нічого не плач час минає дуже швидко може помре монарх і гуртик моїх найближчих друзів випросить для мене помилування у ліберального наступника а може я втечу до Тибету до добрих ламів - адже звідти недалеко до Тибету? - лами навчать мене високої мудрості а потім я помандрую до Індії кажуть там є озеро Іси що по-нашому означає Ісуса і саме там кажуть умер Іса а зовсім не на хресті бо ану спробуй хіба то приємно якою високою не була б твоя місія - отож хай тобі усміхаються зелені будинки хай хтось десь щось колись переплутає і тобі дадуть Нобелівську премію і ти боронь Боже не відмовляйся від неї бо ти не такий уже нікчема пишеш добротну поезію а Нобеля давали і набагато бездарнішим (от не вірю що японцям завжди діставалося по справедливості) - отож бувай здоровий лицарю поглинутих вікон тричі мені являлася любов і жодного разу тобі не пощастило

я підозрювала що чоловік на сусідній лежанці - паскуда

перед дев’ятою вечора він захропів

його живіт рухається ритмічно як локомотив і шлункова пара через нижню губу гейзером вивергається назовні

за вікном потяга йде дощ

жіночка поруч довго розказує який у Сибіру гарний клімат як її небога там вилікувалася від астми як чоловік небоги багато заробляє і взагалі яка південно-західна залізниця багата а лише вдає із себе бідну і це не дивно бо всі високоґатункові вагони йшли до Якутії чи на БАМ… донька жіночки не хотіла вертатись із Сибіру кричала: нє паєду! нє хачу! та й сама жіночка не зробила б цього якби не чоловік якого знаєте дуже постарили морози зробили згустком сентименту й ностальгії і от жіночка спакувала свої речі в чотири валізи купила авіаквитки хоча могла взяти пільгові на потяг і рушила в Україну мало того на самісінький захід а тут клімат вологий атмосфера як холодець донька он уже понад рік слабує на хворе горло

сусід на лежанці хропе ще голосніше і мастистіше але жіночка вдає ніби їй не хочеться ригати

ще б пак адже вона пропрацювала провідницею тридцять років

скільки набачилася хропучих тіл і смердючих шкарпеток що…

(на горизонті показалися зубці тополь і жінка на мить примовкла)

що такий ландшафт їй навіть приємний він нагадує їй що треба беззастережно любити людство (я шаленію від думки що жіночка - євангелістка) що це прерогатива не лише євангелістів он скільки їх шарлатанів розвелось

жіночка зараз живе в Івано-Франківську але хоче обміняти цю квартиру на квартиру у Вінниці - горло доньчине вже замучило та й Вінниця кажуть гарне місто озеленене вдосталь роботу легко знайти… минулого літа жіночка ледве не помінялась… квартиру оцінили в 4,5 тисячі але міняйло раптово помер ну і слава Богу… не того що помер а того що не помінялась бо після теракту в Нью-Йорку її квартиру оцінили майже в 7,5 тисячі а це подумати! - три тисячі! - добра копійка дасть Бог ще один теракт - за цілих десять можна буде продати…

жіночка замовкла

дощ скінчився

згори у вікні визирнуло сонце але дебелий чолов’яга на верхній полиці заступив його своєю ногою із зашкарублим чорним нігтем

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 54
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)