Тягар пристрастей людських
- Автор: Моэм Сомерсет Уильям
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4783-3
- Переводчик: Елена Даскал
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Тягар пристрастей людських». Краткое содержание книги:
Вони пограли у воді у довгої лози, і веселощі були такими ж нестримними, як і вчора. Саллі ставилася до всіх по-материнськи, не відводила уважного погляду і кричала, що вони запливли занадто далеко. Поки всі стрибали, дівчина спокійно плавала туди-сюди, час від часу перевертаючись на спину. Незабаром вона повернулася на берег, витерлася і більш-менш наказовим тоном кликала всіх до себе, аж поки у воді не залишився тільки Філіп. Він скористався нагодою і завзято зробив непоганий заплив. Оскільки це був уже другий ранок, він звик до холодної води, і його звеселяла її солона свіжість. Вода дозволяла йому вільно розпоряджатися своїми кінцівками, і він долав відстань широкими впевненими рухами. Однак Саллі, загорнувшись у рушник, уже підійшла до води.
— Ви негайно вилізете з води, Філіпе, — гукнула дівчина, наче він був маленьким хлопчиком, за яким вона доглядала. А коли Кері, посміюючись із її владного тону, рушив до дівчини, вона дорікнула йому:
— Дуже необачно з вашого боку так довго залишатися в воді. Он губи зовсім сині, і подивіться-но на свої зуби — вони ж стукотять.
— Гаразд, уже виходжу.
Раніше вона ніколи так із ним не розмовляла. Можна подумати, те, що сталося, дало їй якісь права на нього, і тепер Саллі вважає Кері дитиною, про яку треба піклуватися. За кілька хвилин вони вдягнулися й рушили назад. Раптом дівчина помітила Філіпові руки.
— Погляньте-но, вони геть сині.
— Ой, усе гаразд. Просто погана циркуляція крові. За хвилинку вона повернеться куди слід.
— Давайте їх сюди.
Саллі взяла його долоні в свої і по черзі потерла їх, аж поки не повернувся колір. Кері зворушено й зачудовано спостерігав за її діями. У присутності дітей він нічого не міг їй сказати, а поглядами вони не зустрічалися, утім Філіп був упевнений: вони не уникали цього навмисно, просто так склалося. Протягом дня нічого в поведінці дівчини не підказало йому, що вона думає з приводу того, що між ними сталося. Можливо, Саллі була трохи балакучішою, ніж зазвичай. Коли вони всі сиділи на хмелевому полі, дівчина розповіла матері, яким неслухняним був Філіп і як він не виходив із води, аж поки не посинів від холоду. Неймовірно, однак здавалося, наче вчорашні події розбурхали в дівчині бажання захищати його. Саллі хотіла опікуватися Філіпом так само, як своїми братами та сестрами.
Залишитися наодинці їм не вдавалося аж до самого вечора. Саллі готувала вечерю, а Філіп сидів біля вогнища на траві. Місіс Ательні пішла в село на закупи, а діти розсипалися навсібіч, займаючись кожен чимось своїм. Філіп не наважувався завести розмову. Він страшенно нервував. Дівчина з незворушною спритністю займалася своєю роботою і спокійно сприймала тишу, котра так бентежила Філіпа. Він не знав із чого почати. Зазвичай Саллі була небагатослівною, якщо не збиралася сказати щось конкретне чи якщо до неї не зверталися. Урешті-решт Кері не витримав.
— Саллі, ви не гніваєтеся на мене? — раптом ляпнув він.
Дівчина повільно підвела погляд і подивилася на нього без жодних емоцій.
— Я? Ні. А в мене є на це причини?
Приголомшений Філіп нічого не відповів. Дівчина зняла з каструлі кришку, помішала страву і знову поклала кришку на місце. У повітрі розлився апетитний аромат. Саллі знову глипнула на Філіпа, її вуста ледь відкрилися у спокійній посмішці — дівчина усміхалася очима, а не обличчям.
— Ви завжди мені подобалися, — зізналася вона.
Філіпове серце підскочило в грудях, і він відчув, як кров прилила до щік. Він витиснув із себе слабенький смішок.
— Я цього не знав.
— Тому що ви дурник.
— Не розумію, чому подобаюся вам.
— Я теж. — Вона підкинула трохи хмизу у вогонь. — Я знала, що ви сподобаєтеся мені, ще того дня, коли ви приїхали, проспали цілий день і нічого не їли. Пам’ятаєте? А ми з мамою приготували вам ліжко Торпа.
Кері знову зашарівся, адже й гадки не мав, що дівчині відомо про цей випадок. Сам він згадував про нього з жахом і соромом.
— Саме тому я не хотіла мати справи з іншими. Пам’ятаєте того молодика, який так подобався мамі? Я запросила його на чай, бо він був страшенно набридливий, але наперед знала, що відмовлю йому.