Сповідь суперниці

Ріган — старе британське ім’я, з часів, коли нога завойовників іще не ступала на землю Англії. Але при дворі в Руані Бертрада називала вдову мого молодшого брата Ригіною де Шампер. А це вже суто нормандське ім’я. Я навіть подивувався, що мій непримиренний батько взяв у дім невістку-нормандку.

Я порозпитував трохи, і ось що з’ясувалося. Коли з сімох синів Свейна Армстронга живими лишилися тільки я та молодший — тихенький Етельстан, він уже багато на що дивився інакше. І схвалив вибір сина. Леді Ригіна була англонормандкою з родовитої сім’ї із заходу Англії, звідкілясь із Шропшира. Вона та її молодший брат Гі де Шампер були сиротами, тож виховувалися при дворі Генріха Боклерка. Про Гі при дворі говорили мало, оскільки він виїхав, щойно трохи підріс. А Ригіна стала фрейліною доньки Генріха Матильди. Вона входила до її почту і коли Матильда була імператрицею германців, і коли повернулася та вийшла заміж за Жоффруа Анжуйського. А потім Ригіна де Шампер зустрілася з Етельстаном Армстронгом, вийшла за нього заміж і почала називатися Ріган із Незербі — мабуть, аби не дратувати свекра своїм нормандським ім’ям.

Про все це мені повідав у Тетфорді старий єпископ Радульф, який добре знав мою сім’ю, під час відвідин мною усипальні Армстронгів. Я помолився над прахом батька і братів, померлих, страчених, згаслих хто від ув’язнення, хто від хвороби. Мати ж моя впокоїлася у іншому місці — в невеликому жіночому монастирі Святої Хільди, який протегувала за життя. Слід було б поїхати й туди, але спочатку мені необхідно було відвідати батьківську вотчину. Єпископ Радульф схвально відгукувався про те, як веде справи овдовіла леді Ріган, але мій обов’язок — чимшвидше вступити у володіння спадковими землями. Зараз вони нічиї, оскільки бездітна вдова Етельстана згідно з законом не має на них прав, і якщо терміново не з’являться спадкоємці, то за батьковим заповітом землі Армстронгів мають відійти абатству Бері-Сент-Едмунс. Не дивно, що абат Ансельм був такий невдоволений моїм поверненням.