Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча

Варто зазначити, що, запроваджуючи тільняшки серед моряків російського флоту, великий князь Константін Романов врахував відгуки російських моряків про цей предмет гардероба. Тільняшка має значні переваги перед іншими натільними сорочками. Щільно облягаючи тіло, вона не заважає вільному рухові під час роботи, добре зберігає тепло, вона зручна при пранні, швидко сохне на вітрі.

Ще одна важлива особливість тільняшки полягала в тому, що людину, яка опинилася за бортом, в ній легше було помітити. Чорні (сині) і білі смуги у воді відразу ж кидаються в очі і привертають до себе увагу. Крім того, такий “орнамент” був помітний і в “небі”. Матроси в далеких плаваннях часто піднімалися на щогли, щоб згорнути або розпустити вітрила. На тлі білої тканини було добре помітно, що робить людина нагорі, і її дії було зручно коригувати з палуби.

Однак чергування смуг тільняшки та її подальша популярність обумовлені не тільки візуальною привабливістю, а й набагато утилітарнішими причинами. Саме чергування контрастних смуг давало змогу знизити собівартість виробництва тільників, оскільки перші в’язальні машини за своєю будовою та продуктивністю істотно відставали від тих, які ми маємо тепер. Нитка під час роботи такої машини могла закінчитися в будь-якому місці, тому чергування смуг використовували для того, щоб не були помітними місця стиків шматків тканини.

Перші російські тільняшки виробляли за кордоном, у Голландії, і їх видавали не всім морякам, а тільки учасникам далеких морських плавань. У Росії тільняшки вперше були виготовлені на трикотажній фабриці Керстена у Санкт-Пєтєрбурзі. І тільки тоді їх стали видавати всім матросам.

До речі, французи стверджують, що справжня історична тільняшка повинна мати точно по двадцять одній смузі чорного (синього) і білого кольорів. Це пов’язано з числом важливих перемог Наполеона Бонапарта. Однак деякі історики вважають, що зв’язок кількості смуг тільняшки з наполеонівськими перемогами це лише збіг, гарна легенда і не більше. До прикладу, у голландців і англійців темних смуг було дванадцять — за кількістю пар ребер у людини. Так забобонні моряки намагалися обдурити свою долю, нібито вони вже померли і стали скелетами-примарами.

Нині кількість смуг на тільнику насамперед залежить від її розмірів. Так, на російській тільняшці, залежно від розміру, їх кількість коливається від тридцяти двох до п’ятдесяти двох смуг.