Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча
Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча

Электронная книга - «Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча». Краткое содержание книги:

У Росії дуже полюбляють говорити про її самобутність, особливість, відмінність від інших, про оригінальність російської культури. Однак насправді багато чого, від самоназви і державних символів до таких побутових речей, як самовар і мотрійка, Росією запозичене. Російського в Росії хіба що лапті й щі, та ще “квасний патріотизм” і безмірна зарозумілість. А за фасадом показної величі приховується справжня суть країни-плагіаторки.
У книжці докладно й аргументовано розвінчується міф про самобутність і винятковість Росії, розповідається про поширені хибні думки з приводу “тисячолітніх російських брендів”, що їх Кремль активно пропагує в усьому світі.
Для широкого кола читачів.
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 108
Перейти на страницу:

Крім угорки — гусарської куртки — в XIX столітті існувала також угорка, що своїм кроєм походила з каптану XVI століття, обробленого шнурами. А. Фєт у своїх спогадах пише: “Помню, что через залу прошел Аполлон Григорьев в новой с иголочки черной венгерке, со шнурами, басоном и костыльками, напоминавшей боярский кафтан. На ногах у него были ярко вычищенные сапоги с высокими голенищами, вырезанными под коленями сердечком”.

У другій половині XIX століття угорка поступово вийшла з повсякденного побуту чоловіків, але з’явилася у трансформованому вигляді в жіночому та дитячому одязі. Так, у 1870-х роках увійшов у моду костюм “Денис” — витончений дамський жакет з оздобленням за зразком гусарської форми часів війни 1812 року. Тоді ж угоркою стали називати куртку військового зразка, зшиту як ментик, оздоблений чорним смушком.

Розділ 6

РОСІЙСЬКА ТІЛЬНЯШКА

Бретонська сорочка

У багатьох країнах світу тільняшку сприймають як предмет споконвічно російської військової атрибутики. У Росії навіть існує культ тільняшки. Так, одним із неофіційних військових свят, значення якого важко перебільшити, є день народження російської тільняшки, що його щорічно відзначають 19 серпня. Однак, як і у багатьох інших військових атрибутів, у “російської” тільняшки неросійське походження.

Офіційний прапор французької Бретані

Нині більшість істориків сходиться на думці, що перші тільняшки з’явилися у Франції близько 1850 року. Так, наприклад, представники французької фірми “Сен-Жам” (Saint James) заявляють, що тільняшку як предмет одягу було винайдено в однойменному нормандському місті приблизно 160–170 років тому. Щоправда, існують історичні факти, які свідчать про те, що перший прототип тільняшки — так звана “бретонська сорочка” (breton top) — з’явився набагато століть раніше у Бретані у тамтешніх рибалок, імовірно, в XVII столітті. Навіть прапор Бретані схожий на тільняшку. Тоді багато бретонських рибалок вступали на морську службу. З ними по всьому Старому Світові почала подорожувати і мода на бретонські сорочки з бавовни.

Хай там як, саме французи першими почали навмисно одягати чорно-білі довгі сорочки. Згідно зі старовинним повір’ям, морську безодню населяли різні духи, демони і русалки, в тому числі й морський диявол, яким здавна лякали всіх, хто виходив у відкрите море. Кожен з цих духів становив серйозну небезпеку для підкорювачів морів і океанів. Для того щоб їх обманути, і використовували тільняшку. Вважалося, що, одягнувши таку сорочку, моряки здавалися духам моря вже небіжчиками, від яких залишилися лише кістяки.

Моряки гідно оцінили чорно-білу смугасту тільняшку, оскільки вона давала змогу не стати здобиччю міфічного морського диявола, ще й дозволяла зігрітися навіть на поривчастому вітрі у відкритому морі, а також доволі швидко висихала безпосередньо на тілі. Спочатку “бретонські сорочки” виготовляли вручну, і вони були в’язаними. Деякі моряки самі в’язали тільняшку гачком, убиваючи час на вахті.

Батько російської тільняшки

У Росії перша тільняшка з’явилася трохи більше 140 років тому. Запровадив тільняшку як частину форменого одягу військових моряків син імператора Ніколая I — великий князь Константін Романов, на той час — голова Державної ради Російської імперії.

А сталося це так. У 1850-х роках російські моряки торговельного флоту почали купувати бретонські сорочки у європейських портах, куди заходили російські кораблі. 1868 року Константін Романов приймав екіпаж фрегата “Адмірал”, і моряки, які прийшли на прийом, похвалилися смугастими сорочками, що їх купили в Європі. Особливо вони відзначали функціональність і зручність трикотажної сорочки з поперечними чорними і білими смугами, яка в побуті вже отримала назву тільняшки, оскільки одягали її просто на тіло.

Будучи великим поціновувачем простоти й естетики військового обмундирування, великий князь у 1874 році подає імператорові ідею запровадити тільняшки з вовни і бавовняної тканини серед моряків російського флоту. 19 серпня цього самого року імператорським указом Алєксандра II тільняшка офіційно ввійшла до переліку амуніції, обов’язкової для носіння російськими моряками. Відтоді цю дату і вважають днем народження російської тільняшки, а сама смугаста сорочка ввійшла в життя російських моряків.

1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 108
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)