Чому Захід панує - натепер
- Автор: Моррис Иэн Мэттью
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: КЛІО
- ISBN: 978-617-7023-09-7
- Переводчик: Ольга Кочерга
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:
Дискусійним є також питання про те, як сильно вплинула на споживання енергії в Китаї криза після 1200 року, але, ймовірно, був невеликий спад після піка ери Сун, коли споживання енергії мало перевищувати 30 000 кілокалорій на людину на добу.
Так само, як на Заході, з археологічних знахідок ясно, що енергоздобуток в середині першого тисячоліття нової ери мав широкий мінімум, але знову важко сказати, якою мірою стрімким було спадання. Зі свідчень, що я обговорював у п'ятому розділі, випливає, що енергоспоживання в часи династії Хань було вищим, ніж будь-коли раніше на Сході, але нижчим, ніж тогочасний римський рівень чи пізніший рівень династії Сун. За моїми оцінками, отримуємо 27 000 кілокалорій на людину на добу в перших роках до нової ери та нової ери, потім був невеликий спад і повернення до такого самого рівня близько 700 року н. е.
Знов аналогічно до Заходу східний енергоздобуток у першому тисячолітті до нової ери стабільно зростав, пришвидшився приблизно після 500 року до н. е. і ще більше після 300 року до н. е., коли поширилася мережа каналів, торгівля та металеві знаряддя. Ще раніше, 1000 року до н. е., середній енергоздобуток міг бути близько 17 000 кілокалорій на людину на добу, а в часи Першого імператора Цинь імовірнішим числом є 26 000 кілокалорій на людину на добу.
У передісторичні часи енергоздобуток на Сході мав пройти такі самі пороги, як на Заході, але рухатися вгору він почав пізніше й загалом відставав на одне-два тисячоліття.
Організація
продовж допромислової історії організація була другим за величиною компонентом у рахунках суспільного розвитку. Я використав цього показника як головний приклад у третьому розділі, пояснюючи, чому я вважаю розмір найбільшого міста важливим наближенням до опису організації суспільства. Є чимало неоднозначних даних та відмінностей в означеннях, тому фахівці часто не можуть дійти згоди щодо розмірів міст у кожному періоді. Я обґрунтовую підстави свого вибору на вебсайті, а в таблиці Д.2 лише підсумовую деякі основні обчислення.
Ведення війни
ід появи письма люди описували свої війни, а від ранньої передісторії часто ховали мертвих зі зброєю. В результаті ми маємо на диво багато інформації навіть про домодерне ведення війни. Головний виклик у обчислюванні рахунку здатности вести війну не емпіричний, а концепційний — як порівнювати радикально відмінні військові системи, адже часто їх свідомо будували так, аби вони були непорівнянні з ранішими системами. Найвідоміший приклад — коли 1906 року Британія спускала на воду корабель Королівського військового флоту "Дредноут", головна ідея була, що його надвеликі гармати та надміцний панцер забезпечували одному кораблеві моделі, виробленої після 1906 року перемогу над будь-якою кількістю кораблів 1890-х років.
Однак реальність така, що все ніколи не буває так просто. Саморобні вибухові пристрої за сприятливих обставин можуть на рівних конкурувати навіть із найвисокотехнологічнішою армією. В принципі, ми можемо в одному індексі надавати рахунки цілковито відмінним військовим системам, навіть якщо експерти можуть не погодитися з тим, які саме ці рахунки.
2000 року н. е. безпрецедентна військова потужність Заходу дістає 250 балів і, поза сумнівом, є значно більшою, ніж на Сході. Деякі східні армії великі, але системи зброї важать набагато більше, ніж просто кількість людей. Витрати США відносно китайських становлять 10:1, за кількістю авіяносців маємо 11:0, а за ядерними боєголовками 26:1. Якісні відмінності між американськими танками М1 та точною зброєю і китайськими застарілими системами ще більші. Покласти відношення Захід:Схід занизьким, на рівні 10:1, чи зависоким, на рівні 50:1, було б однаково занадто, тому я здогадно взяв співвідношення 20:1, що означає, що Схід 2000 року має рахунок 12,5 бала супроти 250 балів Заходу.