Поразка демократії
- Автор: Бекман Карел, Karsten Frank
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Поразка демократії». Краткое содержание книги:
Чому демократія не сприяє солідарності, добробуту та свободі, але провокує соціальні конфлікти, неконтрольовані витрати та тиранічну владу.
Економіст Мілтон Фрідман розділяє витрачання грошей на чотири типи. Перший, це коли ви витрачаєте гроші на себе. У вас є стимул витрачати менше грошей та отримувати кращу якість. Загалом так, як витрачаються гроші в приватному секторі. Другий тип це витрачання грошей на когось іншого, наприклад, при придбанні комусь вечері. Ви, звичайно, подбаєте про суму, яку ви витратите, але будете менше звертати увагу на якість. Третій тип, коли ви витрачаєте чужі гроші на себе, наприклад, коли ви вечеряєте за рахунок Вашої компанії. Ви будете відчувати невеликий стимул, щоб бути скромним, але ви будете докладати зусилля, щоб вибрати найкращій обід. Четвертий тип - витрачати чужі гроші на когось іншого. Тоді у вас немає причин турбуватися про якість і про вартість. Витрачання грошей урядом належить до цього типу.
Політики рідко несуть відповідальність за прийняті та втілені ними рішення, які виявилися шкідливими в довгостроковій перспективі. Вони отримують похвалу за свої добрі наміри і перші позитивні результати своїх програм. Але за довгострокові негативні наслідки (наприклад, борги, які повинні бути погашені) будуть відповідати їх наступники. Навпаки, в політиків мало стимулів для впровадження програм, які приведуть до результатів після того, як вони покинуть свій пост, тому що вони будуть присвоєні майбутніми лідерами.
Таким чином, демократичні уряди завжди витрачають більше грошей, ніж вони отримують. Вони роблять це за рахунок підвищення податків, а ще краще (податкам, як правило, обурюються люди, які повинні платити їх) шляхом запозичення грошей або просто друком. Вони рідко скорочують свій бюджет. Коли вони говорять про "скорочення", вони зазвичай мають на увазі уповільнення зростання витрат.
Друк грошей, звичайно, призводить до інфляції, яка призводить до постійного зниження вартості заощаджень населення. Запозичення грошей викликає державний борг, який зростатиме і призведе до виплати відсотків для майбутніх поколінь. В даний час державний борг майже всіх демократій у світі став настільки високим, що він наврядчи коли-небудь буде погашений. Що ще гірше – це те, що інституції, такі як пенсійні фонди, масово купили державний борг за умови, що це буде гарна довгострокова інвестиція. Це жорстокий жарт. Багато людей ніколи не отримують пенсію, на яку вони розраховували, тому що гроші, які вони вкладають у свої пенсійні фонди, вже розтрачені.
Однак, незважаючи на всі ці проблеми, що демократія приносить нам, ми продовжуємо сподіватись і вірити, що після наступних виборів, все зміниться. Це тримає нас в зачарованому колі: система не робить те, що обіцяє, люди розчаровуються і вимагають від політиків дотримання своїх обіцянок, ті обіцяють ще більше і не роблять нічого і так далі. Громадяни в демократії як алкоголіки, яким потрібно пити все більше і більше, щоб сп'яніти, в результаті чого похмілля стає все гострішим. Замість того, щоб зробити висновок, що вони повинні триматись подалі від горілчаних напоїв, вони тільки хочуть більше. Вони повністю забули, як піклуватись про себе і більше не відповідають за своє власне життя.
Питання в тому, як довго така ситуація може тривати, враховуючи невдоволення в суспільстві і нестабільність політичної та економічної системи. Багато людей розуміють, що щось не так з системою. Політики та лідери громадської думки засмучуються через фрагментацію політичного ландшафту, мінливість електорату, поверховість і жагу до сенсацій ЗМІ. Громадяни скаржаться, що політики не слухають їх, що вони не отримують те, що політики їм обіцяли і що Конгрес є фарсом, пародією на гарний уряд. Тим не менш, вони звинувачують у проблемах неправильних політиків чи побічні проблеми, такі як імміграція або глобалізація, а не недоліки, які властиві самій демократичній системі.
Зараз ніхто не знає, куди від цього подітись. Ми застрягли в обмеженості, що зветься демократія. Ми бачимо єдине рішення проблеми – більше демократії. Тобто більше державного втручання. Молоді люди п’ють занадто багато алкоголю? Піднімемо вік з якого дозволено пити! Хронічно хворими нехтують в будинках престарілих? Відправити туди більше інспекторів від уряду! Відсутні інновації? Створити урядову раду з інновацій! Діти вчаться замало в школі? Впровадити більше тестів! Підвищується злочинність? Створити новий департамент в уряді! Регулювати, забороняти, перешкоджати, перевіряти, контролювати, реформувати і, перш за все, кидатись в проблеми грошима.