Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
5. Пунктом 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей [321] встановлюється правило, згідно з яким такі довіреності підписують керівник та головний бухгалтер юридичної особи, або їх заступники. Крім того, керівник юридичної особи може надати повноваження підписувати довіреності іншим особам. Це правило не відповідає ст. 246 ЦК, що допускає видачу довіреностей лише органом юридичної особи та особами, що уповноважені на це установчими документами, але практика повсюди керується підзаконним актом, так що чинити опір цій практиці було б неможливим. Та в цьому і немає сенсу, бо опосередковане визнання в ч. 3 ст. 206 ЦК правочинами відповідних дій на виконання договорів є штучним і не відповідає сутності відповідних дій.
Інструкція визнає бланки довіреностей документами суворої звітності. У зв'язку з цим установлено, що: 1) бланки довіреностей виготовляються з друкарською нумерацією відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворої звітності [316]; 2) облік отримання, зберігання і використання довіреностей повинен здійснюватись як і бланків суворої звітності; 3) необхідне дотримання вимог до порядку ведення журналу видачі довіреностей тощо.
6. Довіреності на одержання матеріальних цінностей видаються тільки працівникам даного підприємства. Зазначення в п. 3 Інструкції на можливість видачі довіреностей лише посадовим особам не вважається перешкодою для видачі таких довіреностей будь- якому працівникові. Довіреність особам, які не працюють на даному підприємстві, може бути видана тільки з дозволу керівника цього підприємства, якщо підприємство за місцем роботи цієї особи видало йому довіреність на одержання тих же цінностей на даному підприємстві.
7. Строк дії довіреності на одержання матеріальних цінностей встановлюється залежно від можливості одержання (вивозу) товарно-матеріальних цінностей, але не може перевищувати за загальним правилом 10 днів. Якщо розрахунки за продукцію здійснюються в порядку планових платежів або при кільцевому завозі товарно-матеріальних цінностей, допускається видача довіреностей на строк, що не перевищує одного календарного місяця.
8. При позбавленні представника права на одержання товарно-матеріальних цінностей довіреність повинна бути анульована. У разі анулювання довіреності вона повинна бути вилучена в особи, якій вона видавалась. Якщо це неможливо, слід негайно повідомити постачальника про анулювання довіреності. За відпуск цінностей за анульованою довіреністю відповідальність несе постачальник. Однак організація, яка видала довіреність, у разі спору повинна надати докази повідомлення постачальника про анулювання довіреності.
9. Представник, якому видана довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей, не пізніше наступного дня після кожного випадку отримання цінностей (хоча б цінності за довіреністю були одержані частково) повинен представити посадовій особі, яка виписує і реєструє довіреності, документ про одержання цінностей та їх здачу на склад (матеріально-відповідальній особі). Невикористані довіреності повинні бути повернуті не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Стаття 247. Строк довіреності
1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
1. Новий Цивільний кодекс не обмежує строк, на який може бути видана довіреність. Цей строк визначає особа, що видає довіреність та зазначає його в довіреності. Допускається, щоб строк дії довіреності і взагалі не зазначався. Тоді вона буде чинною до того часу, поки не буде припинена відповідно до ст. 248 ЦК.
2. Лише стосовно довіреностей, що видані в порядку передоручення, встановлено обмеження строку їх дії. Такий строк не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої видана довіреність у порядку передоручення. Це правило випливає із загального принципу, який прямо в Цивільному кодексі не формулюється, але відомий з часів римського цивільного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.