Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
5. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Стаття 146. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених неповнолітніх, та обсяг їх повноважень
1. Крім посадових осіб, визначених у статті 135 цього Кодексу, правом застосування заходів заохочення і стягнення користуються старші вихователі і вихователі.
2. Старший вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення:
подяка; дострокове зняття раніше накладеного ним або вихователем стягнення; попередження; догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії.
3. Вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення:
подяка;
дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення;
попередження;
догана.
1. Установлене статтею, що коментується, чітке розмежування повноважень посадових осіб виховної колонії щодо можливості застосування ними заходів заохочення і стягнення до неповнолітніх (їх видів) під час відбування покарання у виді позбавлення волі є запорукою і гарантією дотримання наданих їм прав і свобод, реалізацією принципу законності в карально-виховному процесі. Сучасні, науково обґрунтовані моделі виховання головні акценти в поводженні з неповнолітніми ставлять на підтримку особи, її заохочення, розвиток власної ініціативи, а також на те, щоб жодне порушення режиму не лишилося непомітним і кожен проступок засудженого набув відповідного реагування.
2. За загальним правилом в установах виконання покарання кримінально-виконавчої системи правом застосовувати заходи заохочення і стягнення користується начальник колонії або особа, яка виконує його обов’язки, заступники начальника колонії, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії — в межах, передбачених повноважень, а також прямі начальники (ст. 135 КВК).
3. У виховних колоніях у повному обсязі право застосовування заходів заохочення і стягнення має начальник виховної колонії, його заступник, прямі начальники; з певними обмеженнями — начальник відділення соціально-психологічної служби. А в межах своєї компетенції таким правом користуються старші вихователі й вихователі відділень соціально-психологічної служби.
4. Усі заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до неповнолітніх засуджених, можна класифікувати: а) за формою — ті, що накладаються усно і письмово, б) за строками — ті, що накладаються одноразово і на певний строк, в) за умовами утримування засуджених (правовим положенням) — ті, які не змінюють умов перебування у виховній колонії, і ті, що пов’язані зі змінами (в межах однієї виховної колонії, і переведенням на інші, більш пільгові умови тримання).
5. Старші вихователі відділень соціально-психологічної служби виховних колоній мають право застосовувати до засуджених в усній формі: подяку, дострокове зняття раніше накладеного ними стягнення, попередження, догану, призначення на позачергове чергування з прибирання приміщень і території колонії.
Вихователі відділень виховних колоній можуть в усній формі застосовувати заохочення у виді оголошення подяки, дострокове зняття раніше накладеного ними стягнення, а також накладати стягнення у виді попередження або догани. Достроково знімати раніше накладене стягнення іншою вищестоящою посадовою особою, вони не мають права.
6. Заохочення і стягнення, оголошені усно, відображаються у статистичному обліку та в індивідуальних програмах, беруться до уваги при визначенні ступеня виправлення засудженого та при складанні на нього характеристики. Облік заохочень і стягнень кожного засудженого ведеться старшими вихователями відділень соціально-психологічної служби, а в цілому по виховній колонії — заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.