Тягар пристрастей людських

— Де ви, а де іспанська! — казала вона. — Чому б вам не зайнятися чимось корисним?

Саллі вже була зовсім дорослою і збиралася на Різдво зробити високу зачіску. Часом вона стояла поруч і уважно слухала, як її батько і Філіп перекидаються фразами з мови, якої дівчина не розуміла. Батька вона вважала найкращою людиною з усіх, хто колись жив на землі, а свою думку про Кері висловлювала лише батьковими словами.

— Батько неабияк поважає вашого дядька Філіпа, — казала вона братам і сестрам.

Торп, найстарший у родині син, був уже достатньо дорослим, аби розпочати навчання на лайнері «Аретуса», й Ательні тішив усю родину, чудово описуючи, яким гарним буде хлопець, коли повернеться додому в морській формі. Саллі збиралася навчатися у кравчині, щойно їй виповниться сімнадцять. Ательні зі звичним пишномовством оповідав про пташенят із міцними крилами, що вилетіли з батьківського гнізда, і зі сльозами на очах обіцяв, що гніздо чекатиме на них, якщо вони захочуть повернутися. Тут на них завжди чекатиме обід і постіль, а батьківське серце залишатиметься відкритим до всіх турбот його дітей.

— Ну, ти й балакучий, Ательні, — казала його дружина. — Не думаю, що на них чекають якісь негаразди, якщо вони поводитимуться розсудливо. Людина завжди матиме роботу, якщо поводитиметься чесно і не боятиметься працювати, ось що я думаю. Скажу вам, я анітрохи не засмучуся, коли нарешті побачу, що всі вони самі заробляють собі на життя.

Народження дітей, важка праця і постійні турботи місіс Ательні почали даватися взнаки: часом увечері у неї так боліла спина, що жінці доводилося сідати, щоби трохи перепочити. Найбільшим щастям для неї була можливість найняти служницю для чорної роботи і не вставати раніше сьомої. Ательні махав у відповідь своєю ніжною білою рукою.