Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
3. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до статті 83 Кримінального кодексу України направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.
4. Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування — іншим особам або після досягнення трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів.
5. Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку, не відбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона сумлінно виконує свої материнські обов’язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. У разі злісного порушення матір’ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.
1. Вчинення жінкою злочину в стані вагітності кримінальний закон вважає обставиною, що пом’якшує покарання і тому передбачає можливість звільнити її від відбування покарання ще на стадії його призначення. Наприклад, вагітних жінок, або жінок, які мають дітей віком до семи років суд може (за певних умов) звільнити від відбування як основного, так і додаткового покарання з випробуванням у межах строку, на який згідно із законом жінка може бути звільнена від роботи за цими підставами (статті 66 і 79 КК). Трудове законодавство України передбачає надання і жінкам оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 після них, а у разі народження двох і більше дітей, або ускладнених пологів — 70 календарних днів після пологів. Окрім того, вона має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ст. 179 КЗпПУ).
2. Якщо суд при призначенні покарання, не знайшов підстав застосувати до вказаних жінок ст. 79 КК України, і вони будуть відбувати позбавлення волі в колонії, Регіональна комісія направляє їх до установ виконання покарання, при яких створені будинки дитини. Уперше засуджені до позбавлення волі жінки з вагітністю понад 4 місяці або які мають при собі дітей віком 3 років — направляються до Чорноморської виправної колонії № 74 в Одеській області, а ті, хто раніше відбував покарання у виді позбавлення волі — до Чернігівської виправної колонії № 44 у Чернігівській області. Саме в ці установи з інших переводяться також жінки, які під час відбування покарання у виді позбавлення волі стали вагітними (з вагітністю понад 4 місяці). При цьому на кожну засуджену, достатньо вивчену адміністрацією, складається детальна характеристика, в якій робиться висновок про можливість надання їй надалі права проживання за межами колонії.
3. Умови відбування покарання названими жінками мають певні особливості. Їм дозволяється працювати за бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії; матері-годувальниці й вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) в кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком; під час пологів і після них мають право на спеціалізовану допомогу, вони не можуть бути поміщені у дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру); для них встановлені окремі, підвищені норми харчування тощо. Усі ці заходи передбачаються, передусім, в інтересах дитини, спрямовані на те, щоб вона народилася здоровою. У будинках дитини забезпечуються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку дитини. Засуджені жінки можуть спілкуватися зі своїми дітьми у вільний від роботи час без обмежень, але вони повинні суворо дотримувати вимог встановленого порядку відбування покарання та виконувати свій головний обов’язок — сумлінно ставитися до виховання дитини.
Під час перебування в колонії вони також можуть бути звільнені судом від відбування покарання в межах строку, на який згідно із законом жінка звільняється від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку, з додержанням встановлених законом вимог: 1) жінка не повинна бути засудженою до позбавлення волі на строк більш як п’ять років за умисні тяжкі й особливо тяжкі злочини; 2) повинна мати сім’ю або родичів, які дали згоду на спільне з нею проживання, 3) жінка має змогу самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини (ст. 83 КК).