Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
5. За загальним правилом діти засуджених жінок у дитячих будинках при установах виконання покарань можуть знаходитися там до досягнення трирічного віку. У подальшому вони, за згодою матері, можуть передаватися її родичам, іншим особам (при узгодженні з органами опіки й піклування) або направляються до відповідних дитячих закладів.
Законодавство знає лише один випадок, коли дитину можна залишити в будинку дитини при установі після досягнення нею трирічного віку — якщо не- відбута частина строку покарання її матері не перевищує одного року й вона сумлінно виконує свої материнські обов’язки, то перебування дитини продовжується до звільнення засудженої. У разі злісного порушення матір’ю вимог режиму відбування покарання, таке рішення може бути скасовано (ч. 5 ст. 141 КВК).
Стаття 142. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної колонії
1. Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням із спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку.
2. Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:
оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії; можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші та цінні речі;
можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами;
користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії;
у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров’я;
після закінчення періоду звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.
3. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.
4. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.
1. У даній статті реально знаходять своє втілення принципи гуманізму та індивідуалізації покарання в процесі його відбування-виконання, які надають засудженим жінкам можливість проживати за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю й пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку. Дозвіл на проживання за межами колонії надається не всім вагітним жінкам, а лише тим, хто сумлінно ставиться до праці й додержує вимог режиму. Такий дозвіл є правом, а не обов’язком адміністрації, оформлюється він мотивованою постановою начальника колонії, узгодженою зі спостережною комісією, порядок його надання регулюється п. 52 розді- луХ ПВР УВП.
2. Жінки оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації, їм видаються спеціальні посвідчення встановленого зразка, зі складу відділень вони не виключаються, з ними здійснюється повний розрахунок по заробітній платні, видаються на руки гроші, що є на особових рахунках, та особисті речі. За межами колонії вони можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші та цінні речі, можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) й бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії, у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров’я.
Самі жінки, які проживають за межами виправної колонії, та їхні діти віком до трьох років забезпечуються харчуванням, речовим майном за нормами, встановленими для вагітних жінок і матерів-годувальниць, які перебувають в будинку дитини при виправних колоніях. За бажанням засудженої на період звільнення її від роботи може видаватися грошова компенсація за харчування і речове майно в установленому у виправній колонії розмірі.