Перше Правило Чарівника

Після хвилинного мовчання вперед пробилася людина з запалими щоками. Схопившись за грати, він плюнув в сторону Келен. Вона перехопила руку Річарда, перш ніж той встиг щось зробити.

— Прийшла робити брудну роботу для королеви, сповідниця? Я плюю на тебе і твою брудну королеву!

— Я прийшла сюди не заради королеви, а заради Істини.

— Істина, кажеш? Ось тобі Істина: ніхто з нас нічого такого не зробив, хіба тільки виступав проти цих нових законів. А хіба великий злочин, що люди не хочуть, щоб їхні сім'ї голодували і мерзли? Королівські податківці відібрали у мене більшу частину врожаю, залишили тільки, щоб не здохнути. А коли я продав ті деякі цінності, що зберіг, вони сказали, що я займаюся хабарництвом. Ціни на все зараз божевільні, а я тільки хочу вижити, а вони кажуть, що я роздуваю ціни і обманюю людей. Та всі, хто тут сидить — фермери, торговці, купці, — ні в чому не винні. Ми всі повинні вмерти за те, що намагалися заробити собі на хліб.

Келен подивилася на в'язнів в кутку.

— Хтось бажає сповідатися, щоб довести свою невинність?

Вони почали шепотітися. Потім вперед вийшов виснажений чоловік. Він подивився на Келен, і в очах його застиг жах.

— Я хочу. Я нічого поганого не зробив, але мені повинні відрубати голову, а моя сім'я буде кинута напризволяще. Я готовий сповідатися. — Він простягнув через грати руку. — Вислухай мене, Мати-сповідниця.

За ним стали виходити вперед і інші в'язні, просячи про те ж. Незабаром вже всі тіснилися біля дверей, благаючи Келен сповідати їх. Келен і Зедд обмінялися похмурими поглядами.

— За все моє життя лише три людини самі просили мене про це, — шепнула вона Чарівникові.

— Келен! — Гукнув знайомий голос з клітки з іншого боку коридору.

Келен вхопилася за грати.

— Сіддін? Так, Сіддін! — Вона повернулася до стражникам. — Усі ці люди сповідалися переді мною. Я знаходжу, що всі вони невинні. Відкрийте клітки!

— Ні, стривайте, я не можу їх усіх випустити.

Річард витягнув меч з піхов, і клинок блиснув в темряві, розсипаючи іскри. Він повернувся і ударом ноги закрив двері за спиною спантеличених тюремників. Річард наставив на них меч, не даючи їм можливості зняти сокири.

— Відкрийте двері, або я порубаю вас і сам візьму ключі!

Тремтячий тюремник з ключами побіг виконувати наказ.

Двері відкрилися, і Келен кинулася в темну клітину. Повернулася вона, притискаючи до себе Сіддіна. Келен шептала хлопчиськові слова заспокоєння, а той у відповідь лопотів щось на мові Племені Тіни. Вона посміхалася, втішаючи його, і він посміхався їй. Тюремник вже відмикав наступні двері. Продовжуючи однієї рукою обіймати Сіддіна, іншою рукою Келен схопила за комір тюремника.

— Мати-сповідниця встановила, що всі ці люди невинні. — Голос її серед цих залізних грат теж здавався залізним. — Їх всіх я наказую випустити на свободу. Вам трьом слід вивести їх з міста і забезпечити безпеку. І якщо ви не виконаєте наказ, то будете тримати відповідь переді мною.

Тюремник енергійно закивав.