Перше Правило Чарівника
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Перше Правило Чарівника». Краткое содержание книги:
На стоянці Зедд відразу ж оглянув кабана і визнав, що той вже цілком їстівний. Старий сів і з посмішкою почав чекати, поки хто-небудь розріже печеню на шматки. Сіддін, все ще посміхаючись, сів, притулившись до Келен. Річард з Чейзом почали різати тушу. Речел сиділа поруч з Чейзом і спостерігала за ним, але поглядала і на Келен. На колінах вона тримала лялечку, а іншою рукою притискала до себе вузлик з хлібом.
Річард відрізав великий шматок і вручив його Зедду.
— Так що там було з моїм братом?
Чейз посміхнувся.
— Коли я передав йому все, що ти велів, то він сказав, що ти в біді і він повинен тобі допомогти. Він став збирати військо, і велику частину людей ми розташували на кордоні, щоб вони були готові до оборони. Коли кордон впав, він не захотів чекати. З тисячею добірних людей вийшов він в Серединні Землі. Вони знаходяться в Ранг-Шада, щоб допомогти тобі, коли буде потрібно.
Річард від подиву застиг з ножем в руках.
— Як? Мій брат це сказав? І прийшов на допомогу з військом?
Чейз кивнув.
— Він сказав, що де ти, там повинен бути і він.
Річард відчув сором за те, що сумнівався в Майклі, і захват від того, що той готовий все кинути і з'явитися на допомогу.
— А він не сердився?
— Я теж думав, що напевно розсердиться, і вже був навіть засмутився через це, але він тільки поцікавився, чи у великій ти небезпеці і де ти зараз. Він сказав, що знає тебе, і якщо для тебе це так важливо, то і для нього — теж. Він хотів навіть піти разом зі мною, але я не погодився. Він зараз тут, зі своїми людьми, і можливо, чекає звісток у своєму наметі і хвилюється, ходячи туди-сюди. Кажу тобі, він і мене здивував.
Річард теж дивувався, слухаючи його.
— Брат з тисячею воїнів прийшов в Серединні Землі до мене на допомогу! — Він подивився на Келен. — Ну хіба не чудово?
Та тільки мовчки посміхнулася йому.
Чейз суворо подивився на нього, продовжуючи різати м'ясо.
— Був момент, коли я вже вирішив, що ти загинув. Це коли я побачив, що твої сліди ведуть в землю Агад.
Річард глянув на нього.
— Ти був там?
— Що я, дурень? Чи може дозволити собі бути дурнем начальник вартових кордону? Я тільки почав думати, як розповім Майклу, що ти загинув, як побачив твої сліди, що ведуть з Агада. Як тобі вдалося вийти звідти живим?
Річард посміхнувся:
— Думаю, допомогли добрі духи.
Речел раптом скрикнула.
Річард і Чейз повернулись з ножами в руках. Але перш ніж Чейз встиг щось зробити, Річард зупинив його.
Це прийшов Брофі.
— Речел? Це ти?
Дівчинка витріщила очі.
— У тебе голос, як у Брофі.
Вовк завиляв хвостом.
— Це тому що я і є Брофі, — сказав він, підійшовши до Речел.
— Брофі, чому ти став вовком?
Він сів на землю поруч з нею.
— Тому, що один добрий чарівник перетворив мене на вовка, як я сам хотів.
— Це Джіллер перетворив тебе на вовка?
У Річарда перехопило подих.
— Це правда, — відповів Брофі. — Тепер у мене чудове нове життя.
Вона обняла вовка за шию, а Брофі лизнув її в щоку.
— Речел, — запитав її Річард, — ти знала Джіллера?
— Він дуже славний, — відповіла дівчинка, — він подарував мені Сару. — Вона з побоюванням подивилася на Келен. — А ти — проти нього. Ти — за королеву. Ти бридка. — Вона притулилася до Брофі, немов шукаючи захисту.
Брофі знову лизнув її в щоку.
— Ти помиляєшся, Речел. Келен — мій друг. І вона найпрекрасніший друг.
Келен засміялася і простягла руки до Речел.
— Іди до мене.
Речел подивилася на Брофі, і той кивнув їй: мовляв, можна. Вона підійшла, недовірливо дивлячись на Келен.
Келен взяла її за руки.
— Ти чула, як я сказала щось погане про Джіллера, так? — Речел кивнула. — Речел, королева дуже погана. До сьогоднішнього дня я і сама не знала, яка вона погана. А Джіллер колись був моїм другом. Коли він пішов до королеві, то я подумала: він сам поганий, він — за королеву. Але я помилилася. Я ніколи б не заподіяла Джіллеру зла, тому що тепер я знаю, що він мій друг.
Речел повернулась до Річарда.
Він сказав:
— Вона говорить правду. Ми — на тій же стороні, що й Джіллер.
Речел глянула на Брофі. І він кивнув на підтвердження, що це правда.
— Отже, ви з Річардом — не друзі королеви?
Келен розсміялася.
— Ні, і будь моя воля, вона б уже не була королевою. Ну а Річард витяг меч і погрожував вбити принцесу. Не думаю, що це зробило його другом королеви.
Речел подивилася на нього.
— Яку принцесу? Принцесу Віолетту?
Річард кивнув.