Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Славянское фэнтези » Вогнедан, Повелитель… [uk]
Вогнедан, Повелитель… [uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Вогнедан, Повелитель… [uk]

Электронная книга - «Вогнедан, Повелитель… [uk]». Краткое содержание книги:

Фентезійний роман на основі слов'янської міфології. Перший роман з циклу «Ельбер».
Десь в далекій — далекій Галактиці є планета Океан... Чимось схожа на нашу... Може суші там поменше, та клімат пом’якше... І люди так само воюють з зажерливими напасниками, захищають рідні оселі, а в скрутну хвилину кличуть Богів на допомогу...
А до одного народу допомога у битві з кочівниками прийшла в досить неочікуваному вигляді. Її, ту поміч, запропонували космічні прибульці з загиблої планети. А взамін попрохали, щоб їм дозволили оселитися на цій землі, і знайти нову вітчизну замість втраченої...
Роман «Вогнедан, Повелитель» оповідає про життя-буття нащадків цих двох рас. Прибульці, вдячні людям за притулок, взяли на себе оборону нової вітчизни від усіх зовнішніх ворогів. І розслабився колись войовничий тубільний народ, розніжився в безпеці... А з Півночі вже йде новий ворог, ще страшніший за попереднього. І врятувати людей та дивних — нащадків прибульців може лише відвага, та віра в те, що дух не вмирає...
1 ... 253 254 255 256 257 258 259 260 261 ... 392
Перейти на страницу:

— О, так…, - сказав Вогнедан, — дійсно, бувши принцом я зовсім не цікавився цими особами. Навіть опісля того, як двоє мейдистів трохи не прошили мене стрілами наскрізь…

— Мої люди відстежили слід цих двох осіб, — мовив Вартислав, — в вас та мого сина стріляли зелемінський торговець Алевт Леськів та його слуга-моозець. Знайшли зброяра, боговладця, котрий робив їм срібні гостряки для стріл. Йому вони оповіли історію про полювання на перевертня. І послалися на приятеля з Зелібору, який, мовляв, добре знає цього майстра. Імені його вони не назвали, а знайомих зелемінців у майстра було безліч, починаючи від князівського дому Лларанів…

— Зрозуміло, — сказав Вогнедан, — отже глухий кут…

— Не далі, як у цьому році, - продовжив Вартислав, — ватага волоцюг, в якій, до речі, був отой Явір Тутовик, намагалася завадити прославляти Бога Грому на одному з квітанських селянських капищ. Квітанські хуторяни упевнені, що Громовиця не тільки допомагає у битвах, але і опікується врожаєм. А літо було досить посушливе, і тому поштиві селяни запросили на славлення від цілого округу жерця-воїна аж з острова Сіллон. І от під час спільної медитації гурт обідранців вдерся на святилище і почав бешкетувати… Без жертв обійшлося лише завдяки сіллонцю — він зумів спинити самосуд… Суддя Дару наклав на хуторян невеличку віру, а доволі потовчених прихильників Святого Старця вигнав з округу геть…

— Це не поодинокий випадок, — мовив Вогнедан ствердно.

— Не поодинокий, — погодився князь Ведангу.

— У цих осіб є керманичі?

— Нема, — сказав Вартислав, — ці ватаги найчастіше сповідують ріжні види мейдизму. Оця, яка дошкуляла вчора вам, складається з кіленарів. В Зелеміню бешкетували їхні брати-вороги, сповідники «чистого мейдизму». Те саме — в інших випадках. Я намагався знайти зв’язок, але… Вивідачі серед таких громад трапляються, однак найчастіше вони використовують личину волоцюги та жебрака для більшої волі пересування, і не є старшими в гурті.

— Але, якщо у них немає керівника, — мовив Вогнедан, подумавши, — чим пояснити оцей спалах… е… озлоблення?

Князь Ведангу прикрив очі віями. Довгими і пухнастими, як і у його сина.

— Я вважаю, — сказав нарешті, - що ці особи, живучи в постійній напрузі духу, відчули, що надходить їхня година…

Вогнедан ледь здригнувся. Але не став вимагати пояснень.

— Чотири роки тому, — озвався Вартислав опісля довгої мовчанки, — Імперія Півночі заатакувала Мооз… І одразу почалися заворушення. Як поміж чистих мейдистів, так і між кіленарами. Я не з тих, хто недооцінює ворога, але не думаю, щоб саме моанці розбурхували нетерпимість наших мейдистів. Ми знешкодили кількох вивідачів — як моанських, так і ішторнійських, і ці особи були якраз зацікавлені в тому, щоб їхні громади поводилися тихо і не заважали, а то й допомагали збирати відомості. Вони зовсім не хотіли привертати до себе увагу. Але, в глибинах духу… Ви читали історію Гаррасу?

— О, так, — стиха сказав Вогнедан, — спершу вони зруйнували власні храми. Ішторнійці прийшли потім. Однак, у завойовників був привід…

— Атож, — мовив Дракон, — вони прийшли захищати мейдистів Гаррасу… Від вірних Богам гарраських же поган, котрі занадто палко обороняли свої гаї і капища. Те саме нині роблять моанці в Астеоні. Керманича нема, але щось цим усім керує. Я назвав би це ходом історії

— Пролити свою кров, щоб з чистою совістю проливати чужу, — підсумував Вогнедан, — принаймні це нам зрозуміло, тому не будемо виправдовувати їхні надії. Але й залишати без покарання випадки блюзнірства ми не можемо. Я обговорю це з правниками, і…

— Моанський воєвода Рімін, — мовив Вартислав протягло, — вважає, що найкраще нерозумних осіб навчають різками…

— О, не так суворо, — всміхнувся Повелитель, — однак робота на розробках зелемінського торфу, або гідна хвали праця на водогоні Ігворри… До речі, скільки у Данаділі та Квітані шляхів, що потребують лагодження?

— Я подам вам звіт, — сказав Веданг, — але підневільна праця…

— Нічого не виправить, звісно, — мовив Вогнедан, — окрім дороги від Крепимирова до Дару…

- Іноді мені хочеться, звертаючись до вас назвати інше ім’я, — сказав Охоронець Клейнодів, зграбно підводячись з кріселка і належним чином вклоняючись, — ви навіть говорите його словами… Адже ми обговорювали справи мейдистських громад незадовго до… Дозвольте йти, Повелителю?

— О, так, — мовив правитель, — зустрінемося в ратуші, пане Вартиславе.

1 ... 253 254 255 256 257 258 259 260 261 ... 392
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)