Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Головуючий в судовому засіданні має такі обов’язки:
— забезпечує додержання послідовності вчинення процесуальних дій;
— забезпечує додержання порядку вчинення процесуальних дій;
— забезпечує здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав;
— забезпечує виконання учасниками цивільного процесу їх процесуальних обов’язків;
— спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи;
— усуває із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;
— забезпечує належний виховний рівень судового процесу;
— забезпечує спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.
Розгляд справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій. Головуючий наділений правами по керівництву судовим розглядом справи.
Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.90 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» суд зобов’язаний забезпечити можливість здійснення учасниками процесу їх прав і обов’язків (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — № 85. — № 1. — С. 407). Це керівне роз’яснення Пленуму Верховного Суду спрямовано взагалі до суду, але системне тлумачення цивільного процесуального законодавства та відповідного керівного роз’яснення дозволяє зробити висновок, що вказана вище вимога спрямована перш за все до головуючого в судовому засіданні.
2. Дії головуючого під час ведення судового засідання не завжди поділяються учасниками процесу. Непоодинокі випадки неетичної поведінки суддів; зміна порядку ведення засідання у бік його спрощення; необґрунтованого неприйняття клопотань або ухилення від їх вирішення; порушення порядку дослідження доказів; обмеження прав учасників процесу. Подекуди судді чинять психологічний тиск на осіб, які беруть участь у справі.
Якщо учасник процесу не згідний з такими діями судді, він вправі висловити свої заперечення. Заперечення можуть висловити будь-хто з осіб, які беруть участь у справі, а також інші окремі учасники процесу — свідки, експерти та перекладачі. Фахівці у галузі права та спеціалісти такого права не мають.
На нашу думку, особи, які беруть участь у справі можуть висловити заперечення щодо будь-яких дій судді, що стосуються процесу. Натомість свідки, експерти та перекладачі — лише щодо ти дій судді, які стосуються їх особисто.
Заперечення на дії судді полягають у висловленні суду протесту проти конкретних його дій, пов’язаних із розглядом справи, які порушують встановлений порядок розгляду справи. Доцільно зазначити в чому полягає незаконність або необґрунтованість цих дій.
Заперечення, як правило, є усними, тому що особа не може наперед спрогнозувати проти яких саме дій судді вона буде заперечувати.
Висловлені в судовому засіданні заперечення проти дії судді заносяться до протоколу (журналу) судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу, яка не оскаржується. Оскільки заперечення не є клопотанням, то думка інших осіб, які беруть участь у справі, судом не з’ясовується.
У разі прийняття заперечень, суддя повинен вчинити дії, спрямовані на усунення помилок та порушень закону, з приводу яких було висловлено заперечення.
Заперечення проти дій головуючого можуть використовуватися для здобуття підстав для наступного відводу суду.
Законом не передбачено можливості висловлення заперечення проти дій інших учасників процесу в судовому засіданні.
3. Забезпечення порядку у судовому засіданні необхідне для належного розгляду справи. Суддя зобов’язаний реагувати на порушення порядку в судовому засіданні. Суддя має право оголосити попередження, видалити учасника процесу з залу засідання, притягнути порушника до адміністративної відповідальності за неповагу до суду.
4. Коментована стаття окремо зазначає, що скарги на дії або бездіяльність судового розпорядника розглядаються головуючим в судовому засіданні. Судовий розпорядник має деякі адміністративні функції, його вимоги є обов’язковими для учасників цивільного процесу. Повноваження судового розпорядника передбачені ст. 49 ЦПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі. За наслідком розгляду цих скарг головуючий постановляє ухвалу. Ухвала оскарженню не підлягає.