Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Для уникнення такої ситуації, доцільно запровадити у практику приєднувати до справи копію паспорту чи іншого документу, який посвідчує особу, а також довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Одночасно суд з’ясовує інші персональні данні, які мають значення для справи: рік народження (для встановлення обсягу процесуальної дієздатності), місце проживання та місце роботи (для надсилання повісток), рівень володіння українською мовою (для вирішення питання про залучення перекладача). Повідомлені суду відомості спеціально не перевіряються і вважаються достовірними. Ці відомості не входять до предмету доказування по справі.
В цій частині доцільно встановлювати також ідентифікаційний код особи, оскільки він є обов’язковим елементом виконавчого документа.
При перевірці повноважень представника необхідно вияснити наявність документів, які посвідчують повноваження представника (ст. 42 ЦПК), а також обсяг повноважень, які має представник (ст. 44 ЦПК). Крім того необхідно перевірити відсутність обставин, які виключають можливість даної особи бути представником (ст. 41 ЦПК).
Стаття 164. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків. Присяга перекладача
1. Головуючий роз’яснює перекладачеві його права та обов’язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
2. Головуючий приводить перекладача до присяги: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки перекладача, використовуючи всі свої професійні можливості».
3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.
1. Коментована стаття застосовується судом тільки в тому випадку, якщо в справі бере участь перекладач.
Про процесуальний статус перекладача див. коментар до ст. 55 ЦПК.
Перекладач зобов’язаний здійснювати по можливості дослівний та повний переклад змісту всього, що відбувається в засіданні, кожного пояснення і заяви осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, зміст запитань та відповідей, які ставить суд свідкам, особам, що беруть участь у справі, та останні один одному і свідкам, робити переклад матеріалів справи та судових постанов, а також документів, які складає для суду особа, що не володіє мовою, тощо.
2. Головуючий роз’яснює перекладачеві його права та обов’язки, встановленні ЦПК, тобто зачитує ст. 55 ЦПК, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
З цього часу перекладач бере участь у справі і здійснює переклад.
3. Формальним елементом є присяга перекладача, яка проголошується усно і текст якої підписується перекладачем і приєднується до справи. Присяга є підтвердженням того, що перекладач готовий здійснювати належним чином свою функцію. Водночас це і важливий психологічний момент, який настроює перекладача належним чином виконувати свою функцію.
Стаття 165. Видалення свідків із зали судового засідання
1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення.
2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.
1. Свідки повинні бути об’єктивними та неупередженими, а тому вони не повинні знати, що відбувається в залі засідань, що ці події не вплинули на їх показання.
Для цього свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення. Таким приміщенням може бути будь-яке інше приміщення, окрім залу засідань, з якого вони не можуть спостерігати за засіданням. Традиційно свідки видаються в коридор.
Свідки видаляються із залу судового засідання в підготовчій частині ще до початку вирішення питань, пов’язаних із відводами, можливістю слухання справи за відсутності учасників процесу, які не з’явились, тощо.
Те, що свідки видаляються із залу засідань, означає, що вони там повинні бути присутні. Іншими словами, свідки повинні брати участь у підготовчій частині судового засідання, а отже їх слід викликати на той самий час, що й осіб, які беруть участь у справі. Однак свідок може бути зайнятим і не може проводити весь день в суді, очікуючи, коли саме його викличуть дати показання. Тому поширена практика виклику свідка на інший, більш пізній час. Це робиться з розрахунку на те, що допиту свідка передує підготовча частина, а також пояснення та запитання осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням інтересів учасників процесу, цю практику можна визнати обґрунтованою та такою, що не суперечить процесуальному законодавству.