Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Необхідність видалення свідків із залу судового засідання зумовлена перш за все тим, що ознайомлення недопитаних свідків з поясненням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, з показаннями допитаних свідків та з іншими процесуальними діями, що вчиняються в залі судового засідання, може вплинути на об’єктивність їх показань. А в обов’язок свідків входить давати правдиві показання відносно тих фактичних обставин, які їм відомі по справі, що розглядається судом. Крім того, свідки повинні давати правдиві відповіді на запитання суду та осіб, що беруть участь у справі.
2. Для запобігання впливу на об’єктивність показань недопитаних свідків судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Найбільш дієвим видається залишення допитаних свідків в залі засідань і допит усіх свідків в одному судовому засіданні.
Якщо судове засідання відкладається або допитано не всіх свідків через їх неявку, то виконання вимог ч. 2 коментованої статті стає неможливим. Адже зрозуміло, що проконтролювати чи спілкуються свідки між собою в перерві між засіданнями суду стає неможливим. З огляду на це, показання свідків, які допитуються після того, як частина свідків вже була допитана судом, можуть бути скореговані, а тому підлягають ретельній перевірці. Особливо це стосується свідків, які викликаються з ініціативи тієї самої сторони.
Стаття 166. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу
1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.
2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу I цього Кодексу.
1. Після видалення свідків головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання. Наприклад, «Справа розглядається Галицький районним судом м. Львова у складі судді Угриновської за участю секретаря судового засідання Кравчука».
2. Далі головуючий роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. Зокрема, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи; він на попередньому розгляді даної справи брав участь у процесі як свідок, експерт, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання; він є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі; будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів в його безсторонності.
Роз’яснивши право заявити відвід, суддя запитує в осіб, які беруть участь у справі, чи бажають вони заявити відвід. Часто замість цього судді запитують, чи довіряють особи, які беруть участь у справі, суду. Вважаємо, що такого запитання слід уникати, оскільки недовіра і відвід — це не тотожні поняття. Сторона може не довіряти суду, але правом заявити відвід не скористатися.
У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відвід вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Про наслідки відводу суду див. коментар до ст. 25 ЦПК.
Стаття 167. Роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків
1. Головуючий роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, про що зазначається в журналі судового засідання.
1. Завдання, що стоять перед судом у стадії судового розгляду справи, визначають характер діяльності суду та осіб, які беруть участь у справі, а також їх права та процесуальні гарантії цих прав. Для того, щоб розглянути і вирішити справу, винести законне та обґрунтоване рішення, суду необхідно дослідити всі докази у справі, встановити всі факти, що мають значення для справи, з’ясувати правовідносини, що існують між сторонами, встановити дійсні права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі. Правильно і швидко здійснити все це суд може лише за активної участі в розгляді справи всіх заінтересованих осіб.