Капітани піску. Габрієла
- Автор: Амаду Жоржи
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: "Вища школа"
- ISBN: 5-11-002355-7
- Переводчик: Юрий Владимирович Покальчук
- Жанр: Детские и приключения
Электронная книга - «Капітани піску. Габрієла». Краткое содержание книги:
Пастушки несли ліхтарі, а Мікеліна ішла з прапором. Ніло, колишній моряк, із свистком у роті, диригував піснями і танцями. На майдані Сеабра водночас з процесією з'явилися персонажі вистави — бугай, вакейро, каапора і бумба-меу-бой. Почалися танці. Пастушки співали:
Вони не просили дозволу увійти, бо не наважувались порушити свято багатіїв. Але Плініо Араса привів офіціантів з пивом і почастував учасників вистави. Бугай трохи перепочив і випив пива. Каапора також.
Вони знову почали танцювати і співати. Мікеліна в центрі процесії, із прапором у руках, крутила худющими стегнами, сеньйор Ніло свистів. Вулиця заповнилась людом, який вийшов з клубу. Юнаки й дівчата зі сміхом плескали в долоні.
Габрієла вже не бачила нікого, крім пастушок з ліхтарями, Ніло із свистком і Мікеліни із прапором. Вона не бачила Насіба, не бачила Тоніко — нікого навколо. Навіть зовицю із гордо закопиленим носом. Сеньйор Ніло свиснув, пастушки стали на свої місця, бумба-меу-бой рушив уперед.
Ніло ще раз свиснув, пастушки затанцювали в нічній темряві, Мікеліна розмахувала прапором.
Вони вирушили співати й танцювати на сусідні вулиці. Раптом Габрієла скинула туфлі, кинулась вперед і вихопила прапор із рук Мікеліни. Вона закружляла, хитаючи стегнами, затанцювали звільнені від тісного взуття ноги. Процесія рушила вперед, а зовиця вигукнула: «О!» Жеруза побачила, що Насіб мало не плаче, його закам'яніле обличчя виказувало сором і сум. Тоді вона також вибігла на бруківку, взяла ліхтар в однієї пастушки і почала танцювати. Слідом за Жерузою вийшов юнак у смокінгу, за ним інший, Ірасема взяла ліхтаря у Дори. Мундіньйо Фалкан витягнув свистка з зубів Ніло. В танець включився навіть Містер з дружиною. Лагідна дружина Жоана Фулженсіо, життєрадісна мати шістьох дітей, теж стала в коло. А потім і інші жінки, і Капітан, і Жозуе.
Всі учасники балу, виявилось, залишили приміщення, всім хотілося розважитись. В кінці процесії йшли сестра Насіба і її чоловік-бакалавр. Попереду йшла Габрієла із прапором у руці.
Від дворянки Офензії до плебейки Габрієли, з різними пригодами і крутійством
Початок року ознаменувався в Ільєусі різними подіями і пригодами, новинами і скандалами. Студенти вирішили перетворити відкриття бібліотеки Комерційної асоціації у веселе свято.
— Молодим кортить потанцювати… — був змушений визнати президент Асоціації Атаулфо.
Проте Капітан, організатор бібліотеки, за допомогою Жоана Фулженсіо, без якого важко було обійтися, побачив у ідеї студентів прекрасну можливість для пропаганди своєї кандидатури на посаду префекта. До речі кажучи, він має рацію, стверджуючи в суперечці з Атаулфо, що молодь бажає не лише розваг. Ця бібліотека була першою в Ільєусі, бо в бібліотеці товариства імені Руя Барбози висіла лише одна полиця з книжками, причому лежали на ній переважно поезії, тому відкриття нової бібліотеки було значною подією. Це підкреслив у своїй вишуканій промові Сілвіо Рібейро, син Рібейріньйо, другокурсник медичного факультету. Раніше подібні свята у Ільєусі не влаштовувались. Було організовано літературний вечір, у якому взяло участь чимало студентів і такі видатні постаті, як Доктор, Арі Сантос, Жозуе. Виступили також Капітан і Маурісіо: перший як бібліотекар Асоціації, другий як офіційний оратор, і обоє — як кандидати в префекти. Але найбільшою новиною було те, що учениці монастирської школи і дівчата з вищого ільєуського світу публічно читали вірші. Декотрі ніяковіючи, інші вільно, з цілковитим спокоєм. Діва, в якої був чистий і приємний голос, заспівала романс. Жеруза виконала на роялі твори Шопена. Було прочитано поезії Білака, Раймундо Коррейї[99], Кастро Алвеса і Теодоро де Кастро, останні оспівували Офенізію. Потім вірші Арі і Жозуе, причому їх читали самі поети. Інспектору коледжу, який щойно повернувся з тривалого відрядження по селах і фазендах Ітабуни, де збирав матеріали для нотаток в одну з газет Ріо-де-Жанейро, ці збори видавались карикатурою. Але ільєусці були в захопленні.
99
Раймундо Коррейя — Раймундо да Можа Азеведо Коррейя (1860–1911), поет, один із засновників Бразильської Академії словесності.