Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
[7] The Economist: «Нелинейная» война Дубовицкого-Суркова на Восточной Украине [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.actualpolitics.ru/article/2438
[8] Are sanctions on Russia beginning to bite? [Електронний ресурс] // CBC News-Business — Режим доступу : http://www.cbc.ca/news/business/are-sanctions-on-russia-beginning-to-bite-1.2729192
[9] Левинсон А. Крымнаш // Журнал «Неприкосновенный запас». — 2016. — № 3 (107). — С. 245—248.
[10] Сидоренко С., Мусаєва-Боровик C. Посол США: Крим повернеться до України, але коли? Моя відповідь може бути неприємною [Електронний ресурс] // Українська правда. — Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2016/09/15/7120668/
[11] Захід може ніколи не визнати анексії Криму, як не визнав окупації балтійських держав Радянським Союзом, але навряд чи США та ЄС будуть просто зберігати широкі санкції, очікуючи на ймовірну зміну політичного режиму в Росії. РФ (на відміну, скажімо, від Куби) занадто важлива держава, яка досить міцно вбудована в міжнародні інститути, аби Захід міг сподіватися повністю ізолювати її.
[12] Тут і далі ефект від санкцій наводиться без урахування падіння нафтових цін, що значно посилює загальні негативні тенденції, подекуди втричі вищі за наведені втрати від застосування економічних санкцій.
[13] Экономисты впервые подсчитали потери России от западных санкций [Електронний ресурс] // РБК. — Режим доступу : http://www.rbc.ru/economics/11/05/2016/57322fb99a794753913fc68b
[14] Kholodilin K., Netsunajev A. Crimea and Punishment: The Impact of Sanctions on Russian and European Economies // Deutsches Institut fur Wirtschaftsforschung Discussion Papers. — 2016. — Berlin. — 18 p.
[15] Russia, Government of: New Currency and Oil Price Drops Exacerbate Recession [Електронний ресурс] / Moody’s investors service. — Режим доступу : https://www.moodys.com/credit-ratings/Russia-Government-of-credit-rating-600018921
[16] МВФ оцінив збитки Росії від санкцій 9% ВВП [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. Україна. — Режим доступу : http://dt.ua/ECONOMICS/mvf-ociniv-zbitki-rosiyi-vid-sankciy-9-vvp-180613_.html
[17] Международные резервы Российской Федерации [Електронний ресурс] / Центральный банк РФ. — Режим доступу : http://www.cbr.ru/hd_base/?PrtId=mrrf_m
[18] Суверенные фонды. Статистика [Електронний ресурс] / Министерство финансов РФ. — Режим доступу : http://minfin.ru/ru/statistics/fonds/index.php
[19] Российская экономика в 2015 году: тенденции и перспективы [Електронний ресурс]. — Вып. 37. — М. : Изд-во Института Гайдара, 2016. — Раздел 6.5.6 : Военно-финансовая политика. — С. 458. — Режим доступу : http://www.iep.ru/files/RePEc/gai/gbooks/RE37-2015-ru.pdf
[20] Российская экономика в 2015 году. Тенденции и перспективы. — Вып. 37 / В. Мау и др. ; под ред. Синельникова-Мурылева С.Г. (гл. ред.), Радыгина А.Д. ; Ин-т экономической политики им. Е.Т. Гайдара. — М. : Изд-во Института Гайдара, 2016. — С. 254—264.
[21] Мониторинг экономической ситуации в России: тенденции и вызовы социально-экономического развития [Електронний ресурс] / Институт Гайдара; РАНХиГС; ВАВТ ; АИРР. — 2016. — Сентябрь. — № 14(32). — Режим доступу : http://www.ranepa.ru/images/docs/monitoring/2016_14-32_September.pdf
[22] Напередодні застосування санкцій деякі організації прогнозували та поширювали, зокрема через російські ЗМІ, інформацію про щорічні втрати для ЄС до 100 млрд євро (або понад 120 млрд дол. США) і зростання безробіття внаслідок втрати 2 млн робочих місць.
[23] Crozet M., Hinz J. The impact of the Russia sanctions on sanctioning countries’ exports [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.cepii.fr/CEPII/en/publications/wp/abstract.asp?NoDoc=9213
[24] Експертні оцінки щодо втрат мають досить відносний характер, оскільки, по-перше, виходять здебільшого з обсягів експорту до РФ у 2013 р., а не з фактично скасованих контрактів, а по-друге, не враховують компенсації скорочення експорту до РФ унаслідок переспрямування товарних потоків на інші ринки. Наприклад, при зниженні експорту з ЄС до РФ у 2014 р. майже на 20 % загалом експорт зріс більш як на 2 %, зокрема до США — на 5 %, до Китаю — більш як на 20 %. Також ЄС отримав переваги від падіння цін на нафту.
[25] РФ — третій за розміром торговельний партнер ЄС, а для Росії ЄС — найбільший партнер. До протистояння і падіння цін на енергоресурси частка РФ у торгівлі ЄС становила 10 %, ЄС у торгівлі РФ — 44,8 %. В експорті ЄС частка РФ становила 2,4 %, тоді як експорт РФ до ЄС — 63,8 % її загального експорту. На початок 2013 р. майже 75 % усіх прямих іноземних інвестицій (понад 190 млрд євро) надійшли до Росії з ЄС. У свою чергу, Росія інвестувала в країни ЄС 77 млрд євро. Втім, у загальній сумі акумульованих країнами ЄС прямих іноземних інвестицій російська частка становила лише 2 %, а в загальному обсягу здійснених за кордоном інвестицій — менш як 4 %. РФ мала значні торговельні зв’язки з Німеччиною (75 млрд євро), Нідерландами (37 млрд євро), Італією (30 млрд євро) та Польщею (26 млрд євро).