Людина дивиться в завтра
- Автор: Ляпунов Борис Валерианович
- Год: 1966
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Людина дивиться в завтра». Краткое содержание книги:
За підрахунками радянських геофізиків, не мине й сотні років, як людство зможе виробляти й використовувати для різних потреб стільки ж енергії, скільки нині наша Земля одержує від Сонця. І вже не воно, наше денне світило, визначатиме клімат на земній кулі. Головним регулятором клімату буде діяльність людини. Роблячи підрахунки, виходять з припущення, що сучасні темпи приросту енергії у виробництві збережуться «десять процентів на рік. Але ж вони можуть і зростати. Безумовно, збільшаться й площі, густо заселені людьми. Так що загроза штучного перегріву Землі може стати ще реальнішою.
На планеті поступово потепліє. І земна поверхня, і атмосфера поволі нагріються настільки, що зникне крига, температура підвищиться повсюди, припиняться сильні вітровії й зникне різка відмінність між північчю та півднем. Але, з другого боку, на тому ж півдні буде ще гарячіше й сухіше. Перед людством, якщо це справді трапиться, постануть нові проблеми, і головна з них «відвести лишок тепла, охолодити перегріту планету.
Так говорить геофізика про вплив людини на клімат. А ось що говорить астрономія про зв’язок клімату з долею Сонця.
Щоправда, вона має на увазі не століття, ба навіть не тисячоліття, а значно віддаленіші часи «чимало мільйонів і мільярдів років. Сонце, зрештою, почне згасати. Настане мить, коли Земля перетвориться на холодну, покриту кригою кулю. Але на той дуже й дуже далекий час техніка зможе зберегти життя навіть і на зледенілій планеті, так само, як вона відстоюватиме його в недалекому майбутньому на планеті гарячій.
Можливо, в тих районах, де температура стане надто висока або занадто низька і не буде іншого виходу, збудують міста під прозорими банями, зі штучним кліматом.
Місто зі штучним кліматом «це вже не мрія, а проекти, причому порівняно близького майбутнього. Ось який вигляд може мати таке місто в Заполяр’ї, в районах вічної мерзлоти, де метуть хурделиці й лютують морози, де надто коротке літо, а взимку по кілька місяців не визирає сонце.
Величезні будинки-вежі під прозорими банями з’єднані такими ж прозорими переходами. їх трохи піднято над землею і поставлено на опори, щоб відокремити од мерзлого ґрунту й снігу. Будинки герметичні, вікна не мають кватирок, зате установки штучного клімату подають свіже повітря сталої температури.
В такому місті-оазисі є все, що потрібно для нормального життя. Передбачено навіть сад «під окремою прозорою банею. Там «і спортивні майданчики, і водограї, і вічнозелені рослини, І квіти. Там вирощують овочі й фрукти.
Алюмінієві сплави і пластики правитимуть за основний будівельний матеріал таких міст «маленьких і великих. Зовнішнє холодне повітря підігріватиметься електрикою і йтиме в будинки, на вулиці, в сад. Лампи інфрачервоного світла підігріватимуть рослини. Енергію дадуть або гідростанції, або атомні установки, а може, скористаються термальними водами.
Техніка вже тепер може створити оази життя в непридатних для цього місцях. Що ж тоді говорити про майбутнє, до того ж далеке? Загроза холоду, як і загроза тепла, не стоятиме перед людством прийдешнього. Знайдуть кілька виходів.
Щоб захиститись від холоднечі, люди засвітять термоядерні сонця на орбітах штучних супутників Землі. Вони обігріватимуть та освітлюватимуть нашу планету. Коли ж це не допоможе і жити на земній кулі стане неможливо, людство зуміє влаштуватися на супутникові іншої зірки, молодшої від Сонця.
Щодо потепління, то, безумовно, знайдуть спосіб відвести зайве тепло, керувати тепловим балансом Землі. Можна, наприклад, збільшивши здатність земної поверхні відбивати сонячні промені, зменшити тим самим кількість тепла, яке надходить до нас від Сонця.
Вже є проекти керування сонячною радіацією. Інженери пропонують створити навколо Землі світлі чи темні кільця з дрібних частинок «своєрідні екрани. Світле кільце спрямує до Землі додаткове тепло й світло. Темне кільце буде затінювати найжаркішу екваторіальну зону. Та чи доцільно буде оточити Землю (за взірцем Сатурна) кільцями «сказати зараз дуже важко. € й заперечення проти цих проектів. Інженерам та вченим доведеться ще поміркувати над тим, як регулювати клімат на нашій планеті.
Ми, жителі Землі, знаємо про зміни, що на ній відбуваються. І все ж, щоб уявити собі, які вони, треба охопити поглядом цілу планету. Мине час, і космонавти майбутнього побачать нашу перетворену земну кулю. Чудова Земля стане ще прекраснішою. І в цьому буде заслуга науки й техніки, які змінюють природу в ім’я людського щастя.
МАШИНИ НЕЗВИЧАЙНИХ ПОДОРОЖЕЙ