Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Отсе письмо — се характерна поява: суспільність, що не спромоглася на протест, коли доптано найсвятіші її чувства, нечаяно з нагоди дрібної, в порівнянні з цілістю її положення, хоч самою собою й брутальної, а ще більше глупої заборони виступає та з обуренням п’ятнує сам поступок міністра й систему, якої він є випливом. І хоч щодо форми сього протесту можна б зробити не одно застереження, та й на сам протест розмаїто дивитись з огляду на його політичне значення та тактичну вартість, то як прояв будячогося життя він характерний та важний.
Як оклик накипілого здавна болю, він голосить нам, що там за кордоном чимраз ближча пора, коли «перебереться міра», що заборона української написі на пам’ятнику Котляревського — се не причина, а лишень нагода, яку використано, щоб виповісти те, що з здавна вже бажалось сказати, про що задовго, може, мовчалось.
Раз ще вертаємо до факту зав’язання двох окремих революційних партій на російській Україні. Хотіли б ми поставити їх побіч себе, знайти теоретичні та фактичні основи, на яких обі вони опираються та які розрізнюють їх від себе, та якраз тутки насувається ряд питань, на які ми не можемо знайти відповіді. Насуваються ще деякі рефлексії.
Що можемо напевно сказати, се факт, показаний програмою одної, а дотеперішньою діяльністю другої партії, факт, що вони обі стоять на теоретичній основі соціалізму, що обі бажають опертися на нижчих верствах суспільності та що обі є випливом одного основного погляду, що національне питання можна трактувати лише у тісній злуці з питанням суспільної рівності та волі. Значиться, спільного між обома так багато і воно само собою, як і своїми консеквенціями такої ваги, що існування двох окремих партій являється нам чимось неприродним та дуже дивним.
Тутки насуваються дві евентуальності, що ясували б нам сесю появу. Або причиною існування побіч себе РУП та УСП є сеся питома психологічна ціха умового життя в Росії, се виплекане по кружках замилування до нетеоре-тичної, але прямо метафізичної полеміки та дискусії, що розбиває інтелігенцію на гуртки та кружки і таким чином, часом із-за дрібних, не зрозумілих чужинцям різниць поглядів, робить неможливою спільну більшу акцію. Маємо надію, що не се є причиною існування згаданих двох партій, а хоч би й так було, то ми провірені, що за практичною роботою мусило б прийти до порозуміння та злуки.
Є одна ще можливість: що обі партії повставали независимо від себе, в різних місцях та між різними людьми, що, може, й не знали навіть про себе. І тоді б мусило бути нашим стремлінням довести до получення РУП та УСП в одну велику партію.
А може, наш погляд блудний, може, є інші ще причини, що ділять обі партії? Раді не раді, лишити мусимо се, хоч як цікаве, питання, без відповіді, але за те просимо товаришів, що можуть сю відповідь дати, зробити се як-найясніше та найскорше.
Молода Україна. — 1900. — № 9-10.
Хроніка з нашого життя
На російській Україні появився сими днями літографований зшиток, що містить у собі перевід звісної брошурки п[ід] з[аголовком] «Самостійна Україна» на російську мову. З дописки від видавця довідуємося, що російські українці задумали видати в сей спосіб цілий ряд брошур, з яких великороси могли би поінформуватися про життя, себто ідеї, змагання та роботу українців і то тим паче, що — як видавець замічує — загал великоросів зраджує цілковите незнакомство українських справ так, що не в силі відрізнити «українства» від «українофільства».
Про хосенність такого видавництва годі сумніватися. Воно може сповнити важні услуги.
Вельми цікавий єсть другий додаток до згаданої брошури, що вийшов спід пера перекладчика. Автор висказує свої гадки про взаємини великоруських ліберальних та революційних партій до українців. Правда, вони не нові. Подібне писав Драгоманов в своїй книжці «Историческая Польша и великорусская демократия», но проте вони не менше цікаві, тому подаємо їх у переводі, хоча й не можемо на них годитись без поважних застережень. З виска-зом наших гадок про сю справу хочемо здержатись до виходу другого випус-ка сего видавництва, де мають бути поміщені думки другої частини наших товаришів з-за кордону про сю справу.
Редакція «Мол[одої] України».
Від видавця
Отся брошура починає цілу серію періодичних випусків, що час до часу будуть появлятися. Мають на цілі познакомити руську[349] інтелігенцію з українським рухом в цілій його повноті. Товчком до такого роду діяльності послужило видавцеві цілковите незнакомство руської інтелігенції з українським рухом, що, приміром, виражається у неспроможності відрізнити українство від українофільства. До переводу брошури «Самостійна Україна», виданої за границею, додано переднє слово до переводчика. Воно доторкається багатьох наболілих питань українства, но не рішає його настільки основно та правильно, щоби з його виводами можна було згодитися. У всякому разі, воно інтересне тим, що виражає погляди та ідеали якоїсь часті українського суспільства і доторкається тих питань, що вже давно ждуть своєї розв’язки.
349
Терміна «руський» — уживаємо в значенні «російський».