Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

5

Я її вб'ю, — хрипко прогарчала Келен, дивлячись у простір. — Голими руками. Вирву їй серце! Кара повернулася до спальні.

— Я подбаю про це. У мене краще вийде. Келен ледь встигла схопити Кару за руку:

— Та не її! Я говорю про Шоту. А ця, — Келен махнула рукою в бік спальні, — тут ні при чому. Їй нічого про Шоту не відомо.

— А ти, значить, з цією відьмою знайома?

— О так! — З гіркотою видихнула Келен. — Ще як знайома! З самого початку вона робить все, щоб розлучити нас з Річардом назавжди.

— А навіщо їй це потрібно?

Келен відвернулася від дверей до спальні.

— Поняття не маю. Кожного разу вона пояснює по-різному, і деколи я починаю побоюватися, що вона сама не проти взяти собі Річарда.

Кара насупилася:

— Якщо Шота хоче одружити Магістра Рала на цій бідоласі, як це допоможе їй його окрутити? Келен махнула рукою.

— Не знаю. Шота вічно щось затіває. Ця відьма на кожному кроці влаштовувала нам неприємності. — Вона рішуче зціпила кулаки. — Але цього разу нічого в неї не вийде! Я за всяку ціну покладу кінець її підступам. А потім ми з Річардом одружимося. Навіть якщо мені доведеться торкнутися Шоти магією сповідниці і відправити в Підземний світ, я все одно покладу кінець її підступам. — Келен говорила так, ніби давала клятву, і голос її впав до шепоту.

Схрестивши руки на грудях. Кара деякий час роздумувала. Раптом вона нахилила голову, мов прислухаючись.

— Магістр Рал йде.

Здатність Морд-Сіт відчувати Річарда за допомогою зв'язуючих їх чарівних уз дратувала Келен, щоб не сказати — виводила її з себе.

Відчинились двері, і в кімнату увійшли Бердіна і Раїна, одягнені в такий же, як у Кари, облягаючий шкіряний одяг, тільки не червоний, а коричневий.

Обидві вони були нижчі Кари, але не менш привабливі. Кара була довгоногою і худорлявою, а синьоока Бердіна володіла більш пишними формами. Її хвилясте каштанове волосся, як і чорне волосся Раїни, були розпущені. Лиця всіх трьох жінок висловлювали одну і ту ж жорстку самовпевненість.

Гострий погляд темних очей Раїни ковзнув по червоному одязі Кари, але вона промовчала. Її обличчя та обличчя Бердіни представляли собою однаково похмурі безпристрасні маски. Обидві Морд-Сіт встали по двох сторонах дверей і розгорнулися обличчям одна до одної.

— Представляємо Магістра Рала, — урочисто проголосила Бердіна, Шукача Істини, Несучого смерть, Магістра Д'хари, правителя Серединних Земель, головнокомандувача народу гарів, захисника вільних людей, винищувача зла і, — тут її пронизливі очі подивилися на Келен, — нареченого Матері— сповідниці.

Келен не могла зрозуміти, що відбувається. Вона бачила Морд-Сіт величними, бачила лютими, але настільки церемонними — ніколи.