Політ завдовжки в життя
- Автор: Грей Алекс
- Язык: украинский
- Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Політ завдовжки в життя». Краткое содержание книги:
Одного разу, після наших традиційних занять, ми сиділи з Мариною і пили чай, розмовляли про різне, про музику, про концерти. Марина притягла з комірчини програвач і цілу купу вінілів. Вечорами ми включали якийсь концерт для скрипки з оркестром і мовчки слухали. І ось, в один з таких вечорів, двері в клас різко відчинилися. На порозі стояла Ритка. Вигляд у неї був такий розлючений, що я був впевнений — зараз буде скандал. І я не помилився.
— Так ось чим ти все літо займаєшся, — звернулася вона до мене. — А я не повірила, коли мені розповіли. Я тобі написала два десятки листів, а ти не відповів на жоден. Ну, звичайно, як же ж ти міг відповісти, якщо ти був зайнятий тут! — вона була не схожа сама на себе. Ритка, яка завжди прекрасно володіла собою, навіть в самих непередбачуваних ситуаціях, в той момент була схожа на голодного оскаженілого тигра.
— Привіт, Маргарито. — спокійно сказала Марина. — Ти присядь, випий чаю і заспокойся.
— Марино Вікторівно! Я вважала Вас нормальною, а Ви… Ну, як Ви могли? — підвищила голос Ритка.
— Що я могла? — спокійно запитала Марина.
— Ви ж доросла жінка, а зв'язалися з пацаном. Вам, що, не вистачає своїх хлопів? — Ритка вже перейшла на підвищений тон, але Марина і далі залишалася незворушною. — Ви знаєте, якщо я захочу, то Вас викинуть і з музичної школи, і з училища, і взагалі ніколи не допустять до роботи з дітьми.
— Маргарито, заспокойся і послухай мене. — сказала Марина Вікторівна, коли Ритка трохи заспокоїлась. — Послухай мене. Те, що ти можеш таке зробити, я не сумніваюся ані грама. Але я хочу, щоб ти зрозуміла одну річ, вона тобі потім стане в нагоді в житті. Я не збираюся виправдовуватися перед тобою, і не тому, що я ні в чому не винна, а тому що ти поки що НІХТО, і я взагалі не бачу сенсу обговорювати з тобою своє життя.
— Марино Вікторівно! — перервав її я. — Та що Ви таке кажете! Чому Ви не хочете сказати їй правду, сказати, що нічого між нами немає і не було, розповісти про те, чим ми тут займаємося? Для чого Ви зараз нагнічуєте обстановку? Ви, що не знаєте Ритку?
— Знаю, Антон, звичайно, знаю і дуже добре. Саме тому, не бачу жодного сенсу виправдовуватися. — і вже звертаючись до Ритки, вона промовила. — А ти, дівчинко, навчись для початку себе контролювати, навчись приймати життя таким, яким воно є. По-перше, так, як ти маєш право на свій вибір, так і будь хто інший має таке саме право вирішувати, що і як йому робити. По-друге, не треба забувати, що я трохи старша за тебе і знаю про життя теж трохи більше, ніж ти. Тож, просто заспокойся. Антон, якщо захоче, то сам тобі все розповість.
Останню фразу Ритка вже почула, коли вибігала з класу, сильно грюкнувши дверима. Я подивився на Марину і намагався зрозуміти, вона говорила зараз щиро і серйозно, чи просто хотіла поставити Риту на місце. Я мовчки взяв у руки скрипку і почав грати. Я грав те, що встиг вже вивчити, і як не дивно, звучало все досить непогано, в той раз я не збився жодного разу. Я грав, дивлячись у вікно, на згасаючий серпень, на втомлених людей, які повертаються з роботи і на тих, що відпочили, які щойно повернулися з відпусток. Я не пам'ятаю, скільки я грав. Мене ніхто не зупиняв, а я чекав, що Марина мене зупинить і скаже щось дуже важливе. І, коли я дограв «Аве Марію», я почув:
— Так ось в чому справа… — це була Рита. Виявилось, що вона не пішла, а стояла під дверима і слухала весь цей час. Я озирнувся і побачив Риту, яка сиділа поруч з Мариною Вікторівною. — Вибачте мене, Марино Вікторівно, будь ласка. Я сама не знала, що коїла, просто мені вже такого нарозповідали…
— Нічого, Рито, не переживай. Ми, баби такі, спочатку рубаємо, а потім думаємо. Але я тобі скажу одну річ, а далі ти сама думай. Нас з Антоном, дійсно, нічого не пов'язує, окрім занять музикою і вечірніх чаювань, абсолютно щирих і просто дружніх, повинна тобі сказати. Ти думаєш, для чого йому потрібна музика? Такому нехлюю і розбишаці. А все просто. Він попросив мене навчити його музиці, заради однієї дівчини.