Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Виконання передбаченого коментованою нормою обов'язку наштовхується на ряд колізій земельного кодексу (див., зокрема, коментар до ч. 4 ст. 81 ЗКУ).
До частини другої. Примусовий продаж земельної ділянки за рішенням суду має відбуватись на земельних торгах (ст. 139 ЗКУ). На наш погляд, ініціювати розгляд справи у суді має право прокурор, що може подати позов до суду в інтересах держави, які є порушеними невиконанням особою вимог ч. 1 коментованої статті. Втім, з урахуванням положень ст. 41 Конституції України, яка вимагає здійснювати примусове відчуження "як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості", на даний час ст. 145 ЗКУ може бути реалізована виключно за умови попереднього повного відшкодування вартості ділянки іноземному громадянину (і то, лишається сумнів у тому, чи відчуження відбудеться "з мотивів суспільної необхідності" та в "порядку, встановленому законом").
У цьому відношенні показовий такий приклад. Заочним рішенням суду[284] було "припинено право власності" (хоча і в позовних вимогах, і в мотивувальній частині рішення йдеться про "припинення права власності та його відчуження") іноземного громадянина, що успадкував земельну ділянку сільськогосподарського призначення(земельний пай) і протягом року не відчужив її. Видається, що суд припустився грубої помилки, оскільки його рішення по суті є рішенням про конфіскацію, прийнятим без достатні правових підстав.
До частини третьої. Дана норма містить алогічне твердження, за яким "особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду". Очевидно, мова йде про особу, до якої в силу закону мало б перейти право на земельну ділянку, якби не заборони ст.ст. 81, 82 ЗКУ (наприклад, у випадку застосування ст. 120 ЗКУ при продажу іноземцеві будівлі на землях для ведення фермерського господарства). Така особа отримує право набути земельну ділянку в оренду.
На наш погляд, таке право передбачає дещо більше, ніж право на отримання земельної ділянки в оренду, яке має будь-який інший суб'єкт. У випадку, передбаченому даною статтею, при відсутності згоди із власником земельної ділянки з істотних умов договору оренди закон, як видається, дозволяє вимагати спонукання до укладення договору оренди в судовому порядку (п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України - "зміна правовідношення"). При іншому тлумаченні коментованої норми слід визнати, що вона позбавлена будь-якого правового навантаження.
В разі згоди сторін укладення договору оренди відбувається за загальною процедурою, передбаченою ЗУ "Про оренду землі".
Стаття 146. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб:
а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
б) під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності;
в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) оборони та національної безпеки;
ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;
є) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення.
2. Власник земельної ділянки не пізніше, ніж за один рік до майбутнього викупу має бути письмово попереджений органом, який приймає рішення про її викуп.
3. Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
4. Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку.
284
Справа N 2-956/09, розглянута Ізмаїльським міськрайсудом Одеської області за позовом Ізмаїльського районного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської РДА до Т. В. І. про припинення права власності на земельну ділянку та відчуження земельної ділянки.