Новітнє вчення про тлумачення правових актів

Аналогічно і правило про можливість встановлення законом інших видів неустойки, ніж той вид, що передбачений ч. 1 ст. 232 ГК, не означає, що під таким іншим видом неустойки мається на увазі штрафна неустойка, передбачена загальною стосовно правової норми, передбаченої ч. 1 ст. 232 ГК, правовою нормою, встановленою ч. 1 ст. 624 ЦК.

Відповідно до ч. 2 ст. 635 ЦК «сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства». Застереження, що включене до цього законодавчого положення, не відсилає до загальних правових норм, що встановлені ч. 1 ст. 623 ЦК і ч. 2 ст. 22 ЦК, які передбачають відшкодування всіх збитків, завданих порушенням зобов’язання. У той же час зазначене застереження надає правовій нормі, яка логічно закріплена в ч. 2 ст. 635 ЦК і виявляється за допомогою висновку від протилежного, здатності конкурувати на рівних з іншими правовими нормами, у тому числі із загальними правовими нормами, встановленими ч. 1 сі 623 і ч. 2 ст. 22 ЦК. Отже, збитки, завдані іншим порушенням, ніж прострочення укладення основного договору на виконання попереднього договору, сторона, що порушила обов’язок укласти основний договір на виконання попереднього договору, не відшкодовує.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ГК «за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом». Застереження «якщо інший розмір не передбачений законом», що включене до цього законодавчого положення, не відсилає до загального правила абзацу третього ч. 2 ст. 231 ГК («у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах ... за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості»). Правові норми, що встановлені цими законодавчими положеннями, співвідносяться як спеціальна (встановлена ч. 1 ст. 274 ГК) і загальна (встановлена абзацом третім ч. 2 ст. 231 ГК), бо ч. 2 ст. 231 ГК поширюється на всі зазначені у цій частині господарські зобов’язання, а ч. 1 ст. 274 ГК, оскільки контрактація сільськогосподарської продукції є її державною закупкою (ч. 1 ст. 272 ГК), — на один із видів господарських зобов’язань, про які йдеться у ч. 2 ст. 231 ГК. Отже, нездача виробником в установлений строк сільськогосподарської продукції тягне сплату неустойки в розмірі, встановленому договором. Застереження «якщо інший розмір не передбачений законом», включене до змісту ч. 1 ст. 274 ГК, надає правовій нормі, що логічно закріплене в ч. 1 ст. 274 ГК і виявляється при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного, здатності конкурувати на рівних з іншими правовими нормами. Відтак ця правова норм виключає застосуванню до відносин, на які поширюється чинність ч. 1 ст. 274 ГК, правової норми, встановленої абзацом третім ч. 2 ст. 231 ГК.