Розбите дзеркало

— Дякую, — Лора взяла папери. — Я почитаю. Та, якщо можна, своїми словами. У загальних рисах.

Сова зняла окуляри. Заплющила очі, ніби даючи їм перепочинок. Протерла скельця серветкою, вдягнула назад, розклепивши заразом повіки.

— Обличчя мерця перекосило, — повела неквапом. — Там, між папірцями, додане фото. На принтері роздруковане, не оригінал. Усе зрозумієте. Природа подібної передсмертної гримаси — сильний спазм. Різкий біль, шок, судома. Нещасний хоче закричати, та йому забиває подих. Так буває, наприклад, від сильного переляку.

— Розтин що показав?

— Раптова зупинка серця, маєте рацію. Причину ще не з’ясувала.

— Ви робили розтин?

— Звичайно, — Сова поправила окуляри. — Незадовго до смерті Яровий їв піцу…

— Навіть знаю де, — кинула Лора, знову всміхнувшись. — Якщо допоможе, назву місце. Боюся хіба, що кухаря звинуватять в отруєнні.

— Ви зараз серйозно? — подив Катерини прозвучав щиро.

— Після, гм, певних подій всяке може статися.

Лора подарувала Христенку багатозначний погляд.

— А давайте не будемо! — образився слідчий так само щиро.

— Справді, не будемо, — включилася Сова. — Немає підстав для фантазій. В організмі покійного жодних отруйних речовин, медичних препаратів. Пив віскі, це останнє, що вжив за життя. І то, не надто багато.

— Сам?

— Чи сам пив? — перепитала Катерина. — Склянка на журнальному столику в залі одна. На ній — його відбитки пальців. Те саме на початій пляшці. Взагалі присутність когось чужого в помешканні не помічена. Знову ж таки, відбитків другої особи не виявлено ніде. Замок ламали, тому не готова сказати, чи мало місце стороннє втручання до того.

— Чи проникав хтось у квартиру шляхом зламу, — вставив Христенко протокольну, казенну фразу.

— Це я зрозуміла, — Лора відбила пальцями по поверхні столу легкий дріб. — А дзеркало?

— Що — дзеркало? — перепитала Сова.

— Я чула, дзеркало у ванній кімнаті, де знайшли тіло, було розбите.

— Ну, було, — підтвердила Катерина. — Але ж воно могло тріснути й раніше.

— Саме?

— Жодна експертиза цього вам не скаже. Хіба на краях тріщини знайдуться частки крові або шкіри. Тобто людина розгатила своє зображення кулаком. У такому разі рука мала б бути пошкоджена. З рукою Ярового все в порядку. З обома. Лобом він так само в люстро не молотив. Якщо б кинув якимось предметом — той валявся би поруч із тілом.

Лора, слухаючи її, впорядкувала думки.

— Як у такому разі пояснити розбите дзеркало?

— Не думаю, що це треба якось пояснювати, — мовив Христенко.

— Згодна, — підтвердила Катерина Сова. — Тріщина на склі точно не стала причиною передчасної смерті молодого чоловіка. Схиляюся до висновку: Ярового ніхто не вбивав.

— Але він помер, — вперто повторила Лора.

— Факт, який ніхто не ризикне заперечити.

Експертка знову поправила окуляри.

Більше Лору Кочубей тут нічого не тримало.

Питань море — та відповідь навряд чи в цьому кабінеті.