Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації
- Автор: Пилског Стурла
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-6-1712-9172-0
- Переводчик: Вікторія Савчук
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Незалежно від того, що за цим стоїть, така нічна ерекція – добрий знак. Вона може допомогти виявити причину імпотенції. Ерекція під час сну свідчить про те, що за цим стоїть насамперед психічна проблема. Пеніс, який стає твердим уночі, може ставати твердим і вдень.
Більшість статево зрілих юнаків, прокинувшись, спостерігала також мокру пляму на простирадлі або ковдрі – свідчення так званого «мокрого» сну. Це, звісно, найбільш звичне явище у віці статевого дозрівання. (Дівчата і жінки теж мають нічні оргазми, але не з такими очевидними ознаками.) У середньовічній Європі «мокрі» сни тлумачили як знак того, що вночі чоловіка спокусила сукуб – вродлива демониця, перед якою неможливо встояти і яка через секс полоняє і зачаровує чоловіків.
Нічні полюції – цілком нормальне явище. Понад 80 % усіх юнаків і чоловіків переживали це щонайменше раз у житті. На відміну від спонтанної нічної ерекції, нічна полюція настає зазвичай у зв’язку із сексуальним сном. Прокинувшись після такого нічного розкошування, багато хто відчуває нагальну потребу сходити в душ. Однак не обов’язково ставитися до цього так серйозно, як зобов’язують юдейські канони. Згідно з ними, чоловік, який прокинувся з мокрою плямою на білизні, уважається настільки нечистим, що повинен просидіти у ванні аж до наступного вечора.
Ерекція – це добре, але її не порівняти з оргазмом. В історичному контексті йому, як і спермі, яку він продукує, приписували найнеймовірніші властивості. У деяких суспільствах в оргазмі вбачали потенційну шкоду. І в давньому Китаї, і в Греції вважалося, що чоловік втрачає частку життєвої енергії з кожною еякуляцією. Це кардинально відрізнялося від поглядів того самого Галена з Пергама, на думку якого, чоловіки могли б померти, якби регулярно не переживали оргазм.
Для отримання оргазму й еякуляції чоловіка треба стимулювати. Тут насамперед мається на увазі, звісно ж, стимуляція пеніса через вагінальний або анальний статевий акт, оральний секс або мастурбацію. Але, як ми побачимо, цілком можливо досягти оргазму через стимуляцію інших частин тіла, особливо передміхурової залози, простати. Окремі чоловіки можуть стимулювати оргазм силою думки – вони, по суті, досягають сім’явиверження шляхом фантазування.
Оргазм – це вкрай хитромудра співпраця периферичної й центральної нервової системи. У чоловіків сигнали, які приводять до оргазму, виникають у пенісі й передаються далі, до спинного мозку, через великий пудендальний нерв. Подібні нервові шляхи простягаються також від простати і прямої кишки. Коли сигнали досягають центральної нервової системи, справа по-справжньому «закипає». Тоді активуються центри, які відповідають за задоволення, група зон у кінцевому мозку, мозочку та мозковому стовбурі. І от оргазм уже досить близько. Наші нервові клітини комунікують за допомогою невеликих сигнальних речовин, які називають нейромедіаторами. Що ж до задоволення й оргазму, то тут насамперед має значення дофамін. Дофамін – це такі собі «винагороджувальні льодяники» організму. Коли ти отримуєш роботу, якої прагнув, і коли на тесті з математики ти отримуєш найкращу оцінку, і коли ти вперше перемагаєш батька в шахах, саме дофамін дарує відчуття радості й задоволення. Тож не дивно, що ця важлива речовина набуває неабиякої ваги під час сексу.
Оргазм починається, коли головний мозок достатньо стимульований. Більшість із нас відчуває ніби потужний вибух, де все відбувається одночасно. Насправді сім’явиверження поділяється на дві фази.
Спершу настає фаза виведення сімені (або емісійна фаза), тоді м’язи довкола міхурового отвору скорочуються і перекривають протоку до міхура. Сперма завжди прямує шляхом найменшого опору, і якби міхур не був перекритий, вона прослизнула б туди. Таке перекриття запобігає також випусканню сечі разом зі спермою. Коли протока до міхура перекрита, з простати виливається рідина в сечівник, а з сім’яних канатиків вивергаються клітини сперми. І залишаються на місцях у товаристві секрету з сім’яних пухірців (vesicula seminalis).
Головний мозок частково контролює цю першу стадію оргазму, однак за подальшої стимуляції вона незабаром переходить у фазу, до перебігу якої мозок не долучається, – у фазу виверження сімені. Ця частина являє собою безпосереднє виверження сперми крізь отвір сечівника. Це відбувається завдяки ритмічному скороченню м’язів таза при тому, що ми вже не контролюємо цей процес. Звичайне сім’явиверження вкладається у 10–15 ритмічних скорочень. З усіх цих скорочень чоловік може фактично відчути лише окремі. На початку виділяється незначна кількість сперми або не виділяється взагалі – це настає уже під час другого або третього скорочення. Після цього слідують у середньому від п’яти до семи скорочень, коли сперма вивергається, і 4–5 «сухих» поривів.