Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Чоловічий статевий орган – це позачасове джерело задоволення, сорому і дискусій. І хоча погляди на пеніс змінювалися від епохи до епохи та від культури до культури, первинна функція органа залишилася незмінною. І, здається, орган, який був предметом такої уваги, уже не приховує жодних таємниць і не дивує. Але це не так. Ви будете здивовані тим, що приховує та на що здатен найголовніший символ маскулінності.
З часом, коли давні боги поступилися місцем іншим релігійним течіям, змінилися й погляди на онанізм і сексуальність. У християнських традиціях та юдействі вони часто ґрунтувалися на віршах зі Старого Завіту, не в останню чергу з першої книги Мойсея, а саме на тій історії, коли Бог наказав Онанові одружитися із жінкою свого померлого брата і запліднити її. Онан був не дуже задоволений цією угодою, але врешті погодився зробити спробу. Однак в останній момент він… передумав, і його сперма впала на землю. Виявивши це, Бог убив Онана і дав початок крилатому вислову «Ти не марнуватимеш своє насіння на землю». І це при тому, що Онан навіть не онанував, лише, так би мовити, «вистрибнув з машини на повороті». А втім, це породило релігійну догму: кожна клітинка сперми є священною.
Негативне ставлення до мастурбації збереглося до наших днів, і побічним продуктом цього є корнфлейкс Келлога. Американський лікар Джон Харві Келлог ненавидів не лише онанізм, а й усі види сексуальної активності. Як результат, він ніколи не виконував свого подружнього обов’язку. На його думку, мастурбація призводила до коливань настрою, закостеніння суглобів, прищів, епілепсії та захоплення гострою їжею. За Келлогом, цьому збоченню можна запобігти за допомогою корисної та поживної їжі. Тому разом зі своїм братом він створив те, що нині відомо нам як Kellogg’s корнфлейкс (кукурудзяні пластівці компанії Kellogg’s). Радітимемо, що успіху досягнув саме цей продукт Келлога, а не його пропозиція накладати юнакам шви срібною ниткою на крайню плоть для запобігання ерекції.
Розділ 6. Надія для повислого шнура
Імпотенція – це хвороба, причина якої – сучасна цивілізація.
Вільгельм Штекель
Чоловічі проблеми з ерекцією заангажували чимало більших і менших мислителів, а пропозиції щодо причин цього стану та способів його лікування так само вигадливі, як і численні. Вищенаведену цитату взято зі статті про проблеми потенції в чоловіків, опублікованої 1927 року. Її автор Вільгельм Штекель був одним зі студентів Фройда. Як і у випадку з його учителем, багато з його теорій не витримали випробування часом.
Сама назва «імпотенція» походить від латинського impotencia й означає «брак сили». Її уперше використав англійський поет Томас Хокклев у вірші «De Regimine Principum» («Про правління державців») 1492 року. У ньому він описує імпотенцію як брак сили втілювати свої амбіції. Лише через 200 років, 1662-го, у творі «The Church History of Britain» («Церковна історія Британії») англійський історик і проповідник Томас Фуллер описав брак сексуальної сили. Пізніше термін «імпотенція» почали вважати надто розпливчастим, і сьогодні цей стан описується складнішою назвою «еректильна дисфункція», який часто скорочують до ЕД. Еректильну дисфункцію визначають як тривалу неспроможність досягти ерекції, необхідної для здійснення задовільної сексуальної діяльності, чи зберегти її.
Відразливі жінки та замалий Ян
Вірогідно, що перше писемне джерело, у якому згадується імпотенція, – індійська Samhita Sushruta («Самхіта Сушрута»), якій близько 3000 років і яка є одним із найстаріших писемних творів медичної тематики, що дійшов до наших днів із давнини. Тут імпотенції відведено відносно багато місця, перелічується низка можливих причин її виникнення, зокрема вроджені стани, добровільна імпотенція, а також різні травми та хвороби. Автори роз’яснюють також можливі психічні причини цього порушення. Можна сказати, що «Самхіта Сушрута» переповнена ідеями, які випередили свій час. Нинішні знання мають зовсім невеликі розбіжності з тими, які знаходимо в цьому творі. У ньому лідирує теорія про те, що коли займатися сексом з особливо відразливими жінками, це може призвести до імпотенції. Такий досвід може спричинити гіркі спогади, що змусять пеніс скорочуватися, тому він відмовлятиметься брати участь у статевих актах у майбутньому. Окрім того, тут подане визначення відразливої жінки як такої, якій «не вдалося достатньою мірою заохотити свого партнера». Це не вперше і не востаннє жінку звинуватили в нездатності чоловіка до ерекції.
У китайській традиційній медицині фігурували зовсім інші пояснення імпотенції. Тут у центрі стояли Інь і Ян. Проблеми з ерекцією пояснювали дисбалансом між цими двома різними силами, які керували потенцією зокрема і життям загалом. Інь – жіноча складова, що відповідала, зокрема, за розслаблений стан пеніса. Ян уважали чоловічим, сильним, а отже, невід’ємним для досягнення ерекції началом. Для оптимального функціонування пеніса необхідний баланс між цими двома силами. Якщо в організмі замало Інь, ерекції можна досягти, однак є ризик поганої якості сперми. Результат браку Ян – імпотенція або передчасний вихід сперми. Варіації на теми цих теорій досі займають центральне місце в китайській медицині. В авторитетних медичних часописах можна знайти статті, де цілком наукові явища пояснюють з позицій такого балансу.
