Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Оце вона таке утнула? — перепитав Слизоріг. — Ідіотка. Ніколи її не любив.

Гаррі захихотів, і Дамблдор зі Слизорогом озирнулися на нього.

— Вибачте, — швиденько сказав Гаррі. — Просто… мені вона теж не подобалася. Дамблдор зненацька підвівся.

— Ти вже йдеш? — одразу озвався Слизоріг і в голосі його чулася надія.

— Та ні, хочу спитати, де в тебе туалет, — відповів Дамблдор.

— А-а, — розчаровано протяг Слизоріг. — Другі двері зліва по коридору.

Дамблдор перетнув кімнату. Коли двері за ним зачинилися, запала тиша. За якийсь час Слизоріг устав, але не знав, що робити дальше. Нишком поглянув на Гаррі, а тоді пошкандибав до каміна й повернувся до нього спиною, гріючи свій широченний зад.

— Не думай, що я не знаю, чого він тебе привів, — раптом буркнув він.

Гаррі подивився на Слизорога. Слизорогові водянисті очі ковзнули по шраму, потім оглянули все обличчя Гаррі.

— Так, дуже схожий на батька.

— Мені вже казали, — погодився Гаррі.

— Крім очей. У тебе…

— Мамині очі, я знаю. — Гаррі так часто все це чув, що йому вже трохи набридло.

— Угу. Ну, так. Учителям, звісно, не можна мати улюбленців, але я її любив найбільше. Твою маму, — додав Слизоріг у відповідь на здивований погляд Гаррі. — Лілі Еванс. Така була розумниця. І жвава, знаєш. Чудова дівчинка. Я ще казав, що її місце в моєму гуртожитку. А вона завжди відповідала дуже зухвало.

— А який був ваш гуртожиток?

— Я був вихователем Слизерину, — пояснив Слизоріг. — О, знов, — швидко додав він, побачивши вираз обличчя Гаррі, і насварив його куцим пальцем, — не треба мати до мене претензій! Ти, мабуть, у Ґрифіндорі, як і вона? Так, це передається у спадок. Хоч і не завжди. Чув коли-небудь про Сіріуса Блека? Мусив чути… про нього писали газети… помер кілька тижнів тому…

Наче якась невидима рука стисла серце Гаррі й міцно тримала.

— Але в школі він був великим другом твого батька. Уся родина Блеків була в моєму гуртожитку, а от Сіріус опинився в Ґрифіндорі! Шкода… здібний же був хлопець. Згодом до мене потрапив його брат Реґулус, але я волів би мати повний комплект.

Слизоріг нагадував завзятого колекціонера, якого випередили на аукціоні. Заглибившись у спогади, він втупився в протилежну стіну, ліниво повертаючись то сюди, то туди, щоб рівномірно обігрівати озаддя.

— Мати твоя народилася маґелкою. Я повірити не міг, коли дізнався. Думав, вона чистокровка, така була обдарована.

— Моя найкраща приятелька теж з родини маґлів, — не втерпів Гаррі,— і вона найкраща в класі.

— Дивно, як воно іноді буває, правда? — сказав Слизоріг.

— Не дуже, — холодно озвався Гаррі.

Слизоріг здивовано на нього глянув.

— Не думай, що я упереджений! Ні-ні-ні! Хіба ж я щойно не казав, що твоя мама була моєю найулюбленішою ученицею за всі роки? А ще ж був Дерк Кресвел наступного після неї року — тепер він, звісно, голова служби зв’язку з ґоблінами, — теж з родини маґлів. дуже обдарований учень, і досі постачає мені надійну інформацію про те, що діється в Ґрінґотсі!