Безмірна залежність

Автор: Астра Лола
Год: 2019
Язык: украинский
Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
Жанр: Современная русская и зарубежная проза

Электронная книга - «Безмірна залежність». Краткое содержание книги:

Поліна після розлучення з чоловіком зав’язує романтичні стосунки із Іллею, з яким познайомилась у соціальній мережі, і закохується у нього. Проте, Ілля, попри палкі слова про кохання, не квапиться із зустріччю.

Перейти на страницу:

Це виглядало трохи смішно, бо який сенс дзвонити Іллі, якщо його немає на зв'язку?

«Я сумую за тобою. Бракує твого голосу, тепла», — написала я, і знову весь день марно чекала на відповідь, тому що отримала її лише наступного ранку:

«Пупсику мій, але від перестановки днів формула кохання не змінюється. Я знаю, що ти вже спиш, але хочу побажати тобі солодких снів. Нехай тобі насниться все те, про що ти мрієш».

Ці слова зігріли мене, але ненадовго. Складно звикнути до одного повідомлення на день, точніше, пізно вночі, коли до цього тобі писали і телефонували кожного дня. Хоча не варто забувати, що Ілля і раніше зникав, і мені слід нормально це сприймати.

«Складно мені, ось що я скажу. Сумую за Іллею, не вистачає його тепла, любові і ніжності. Хочу покірно його чекати, але погані думки лізуть в голову. Головна з них — чому я не можу без нього, а він може без мене? Він не потребує мене так само сильно, як я його. Але в той же час я згадую його повідомлення, надіслані у п'ятницю до того, як він зник: вони були сповнені любові і ніжності. Він сам сказав: від перестановки днів формула любові не змінюється. Бентежить те, що він надто м'який і може не наважитися відштовхнути мене. А з іншого боку, скільки разів він на мене кричав і був зовсім не м'який. Одне я знаю точно: ми зустрінемося, я впевнена в цьому. Я хочу бути з ним, отже, так і буде!

06.06.2017, 0 7:50»

Я давно помітила, що коли Іллі довго немає на зв'язку, найбільше я нервую вранці, а до вечора в голові все впорядковується, з'являються позитивні думки, я немов приходжу до тями.

Так і цього разу. Цілий день сиділа на роботі і мучилася, хотіла написати йому гнівного листа, запитати, куди він зник, що трапилося, а ближче до вечора така ніжність мене охопила, таке безмірне кохання, що я написала:

«Милий, дуже сумую за тобою і чекаю з нетерпінням, коли ти вирішиш всі свої справи і знову будеш зі мною. Просто знай — я кохаю тебе і чекаю».

«У мене все чудово! Я люблю Іллю, а він любить мене! Більше нічого не має значення. Я буду чекати, кохати його, і знаю точно, що він буде поруч. От і все. Мрію про довгоочікувану зустріч. Це буде прекрасно. Головне — не завагітніти від нього. Хоча… Чому б і ні? Хочу кохати і бути коханою. Життя одне, і воно прекрасне. Ілля поруч, що ще мені потрібно? Ми будемо щасливі.

06.06.2017, 17:30»

Але Ілля так і не відповів. Коли наступного дня я прокинулася, а повідомлення від нього не було, я розплакалася.

«Як не крути, а мені боляче від того, що Ілля мені не пише. Він не кохає мене, якщо може так просто обходитися без мене. За ці чотири дні він жодного разу не сказав, що сумує або любить. Мені дуже боляче. Я так боюся, що це кінець, адже все так гарно починалося. Як знайти в собі сили і не писати йому більше, щоб дізнатися, значу я щось для нього чи ні? Ілля, невже ти мене підведеш? Невже все виявилося порожнечею, лише словами? Чому я тобі повірила? Я думала, що ми з тобою щирі одне з одним, не розчаруй мене, не вбивай остаточно віру в любов. Я не можу повірити, що це кінець.

07.06.2017, 08:26»

Він написав мені під вечір, і вперше за довгий час це було дійсно щось по суті:

«Ти просто ангел, справжня жінка. Ти знаєш, як зробити свого чоловіка щасливим. Але нічого не вдієш: так вже вийшло, що я весь тиждень у другу зміну».

Нарешті, він хоч щось написав про свою роботу, адже скільки разів я не намагалася дізнатися, ким він працює, Ілля вперто мовчав. Не те щоб для мене це було принципово важливо, просто його таємничість у цьому питанні мене дивувала і трохи бентежила.

Все одно було якось дивно. Ілля писав мені про любов, телефонував кожного дня, а потім зникав, міг не писати по два дні. Чому він не попередив мене, що його не буде на зв'язку, якщо між нами кохання? Адже якби він сказав «Мила, мене не буде на зв'язку чотири дні, але не хвилюйся, як тільки звільнюся, я тобі напишу», — то я б не хвилювалася всі ці дні через те, що він мене забув. А так він лише писав гарні слова, що і дивувало: начебто говорить красиво, а часу приділити не може. А от я завжди відкладала всі свої справи, щоб поговорити з ним.

«Дивне почуття в моїй душі. Я не вірю Іллі, його словам. Хоча тільки час покаже. Якщо він приїде, то всі мої побоювання і підозри можна буде викреслити, бо цим він доведе щирість своїх слів. А якщо він так і буде просто красиво говорити, то сподіваюся, я зможу його швидко забути. Цікаво, він справді проти шаблонної поведінки, чи де-факто виявиться, що він такий же, як і всі? Тільки час покаже, але як же важко чекати.

Перейти на страницу:

Сюжет

Атмосфера

Главный герой

Общее впечатление

Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)

Не работает?