Моральні листи до Луцілія
- Автор: Сенека Луций Анней
- Год: 1996
- Язык: украинский
- Переводчик: Андрій Олександрович Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Моральні листи до Луцілія». Краткое содержание книги:
2. Метродор з Атен, Гермарх із Мітілени на острові Лесбос, Полієн з Лампсака (Мала Азія) - учні Епікура.
Лист VII
1. На відміну від ранкового видовища (боротьба із звірами), під час обіднього - змагалися гладіатори; серед них були «улюблені», тобто найзнаменитіші пари, що вступали у поєдинок на вимогу глядачів. Під час перерви часом ставились міми - короткі сценки з життя.
2. Гай Лелій - державний діяч, консул 140 р. до н. є.; за свої філософські заняття прозваний Мудрим.
3. Демокріт (460-370 pp. до н. є.) - засновник атомістичного вчення; вважав, що пізнання добра веде людину до задоволення і радості, тому його називали «філософом, який сміється», на відміну від Геракліта, «філософа, який плаче». Гераклітові приписується (Сіммах, «Листи», IX, 105) наступна в цьому абзаці цитата.
Лист VIII
1. Тогата - комедія, що черпала сюжети з римського середовища; актори виступали тут у тогах, що були одягом римських громадян.
2. Публілій Сір (І ст. до н. є.) -- родом із Сірії (звідси й прізвище), автор мімів; збереглися складені пізніше (І ст. н. є.) «Сентенції» - найпопулярніші висловлювання з його мімів.
3. Котурн - високе взуття трагічних акторів, на відміну від «сокків», низького взуття комедійних акторів та сандалів («підошов»), у яких виступали мімічні актори.
Лист IX
1. Стільпон із Мегари (IV ст. до н. є.) - один із видатних представників моральної філософії; серед його учнів був і Зенон.
2. Тут, як і в інших місцях, Сенека говорить від імені стоїків («ми», «наш мудрець» тощо); ті, від кого Сенека в даному випадку відмежовується,- кініки.
3. Повертаючись до теми дружби, Сенека орієнтується на Ев-ріпіда (дружба Ореста з Піладом) і акцентує думку про альтруїзм - безкорисливість у товаришуванні.
4. Пор. в Овідія («Скорботні елегії», І, б - 6):
Поки у щасті живеш, поти й друзів тобі не злічити: Прийдуть похмурі часи - будеш самотнім тоді.
5. Згідно з уявленнями стоїків, світ періодично гине у вогні; після «перерви» - знову йде тією ж колією.
6. Деметрій (337-283 до н. є.) - один з найвідоміших елліністичних полководців, що прославився, зокрема, вмінням брати в облогу й здобувати міста за допомогою муроломних машин.
7. Вірні Публілія Сіра (див. прим. 2 до листа VIII).
8. Пор. у Горація (Сатири, І, 1-3):
В чім, Меценате, тут річ, поясни, що немає такого, Хто б своїй долі радів...
Лист X
1. Кратет із Фів (IV-III ст. до н. є.) - філософ-кінік, най-відоміший з-поміж учнів Діогена.
2. Атенодор (І ст. до н. є.) - філософ-стоїк із Тарсу (Мала Азія), охоронець Пергамської бібліотеки. На прохання свого учня, Катона Утіцького, переїхав до Риму.
Лист XI
1. Сулла (138-78 до н. є.) - римський полководець і державний діяч, диктатор; знаний з особливої жорстокості до своїх ворогів.
Лист XII
1. Геній - у римлян бог-опікун, що народжується і помирає разом з людиною, визначає її долю і характер.
2. Пакувій - намісник провінції Сірії під час правління Ті-берія.
3. Він прожив своє (грецьк.).
4. Вергілій. «Енеїда», IV, 653.
5. Пор. у Горація (Оди, IV, 7):
Хтозна, чи зволять боги до годин, що майнули, додати Частку й наступного дня?
Лист XIII
1. Пор. прислів'я: «У страху - великі очі». Сенека не раз повернеться до аналізу почуття страху (наприклад, LVII, 6).
2. Цикута - отрута із соку однойменної рослини (болиголов).
Лист XIV
1. .3 цих жахливих «винаходів жорстокості» Середньовіччя перейняло, зокрема, спосіб спалювання людей, одягнених у просяклий живицею плащ із каптуром. Опис такої страти, що відбулась у Львові на початку XVI ст., подають львівські хроністи В. Зимо-рович (XVII ст.) та Д. Зубрицький (поч. XIX ст.).
2. Луцілій за часів Нерона був намісником того краю.
3. Сіцілійське море - частина Середземного моря при східному узбережжі Сіцілії. Харібда, за легендою, перебувала в печері біля протоки між Італією та Сіцілією.
4. Пор. у Ювенала (Сатири, X, 22):
Хто без гроша рушив в путь, той співатиме й при розбишаці.
5. Тобто Цезаря і Помпея на початку громадянської війни (49 до н. є.).
6. Йдеться про розподіл земель - аграрний закон, що його Цезар як консул провів у 59 р. Прийняттю цього законопроекту всіляко намагався перешкодити Катон, якого силоміць вивели з сенату (див. у Плутарха: Катон, XXXIII).
Лист XV
1. Тобто між змаганнями (атлети намащувались олією) та пи-ятикою.
2. Салії (від слова salire - «стрибати») - колегія жерців Марса, покровителя римлян. Щорічно у березні вони вшановували цього бога гучним святом, виконуючи босоніж старовинні танці на його честь.
3. Сукновали (валії), щоб випрати вовняний одяг, намочували його у бочці, а потім, стрибаючи, били по ньому ногами.