Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
22 липня: Міністерство освіти видає наказ про утворення національної нижчої початкової школи з 1918/19 шкільного року. «В час, коли наша держава, — зазначав у наказі Василенко, — творить культурно-національні цінності (одкриває українські державні університети, академії, гімназії і т. п.) і напружує всі духовні й матеріальні сили, щоб дати українському народові рідну національну школу, коли не можна допустити ні одного кутка без української школи, нижча початкова школа для українського народу мусить обов’язково як слід приготовитись до навчання на українській мові і забезпечити себе підручниками і вчителями в першу чергу».
1 серпня. На 102-й день існування УД ухвалюється й оприлюднюється за підписами Голови Ради Міністрів та міністра народної освіти та мистецтва без сумніву історичний Закон, згідно з яким вивчення української мови стає загальнообов’язковим «по всіх середніх хлоп’ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних та інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях, обов’язково викладається українська мова і література, задля чого визначається не менше 3 годин тижнево в перших 5 класах, а в 2 останніх класах не менш 2 годин, та географія і історія України, для яких предметів мають бути визначені не менше як по 2 години тижнево в 2 останніх класах кожної школи».
Пункт другий Закону встановлював, що «по всіх хлоп’ячих та дівочих середніх, професійних, комерційних та інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях закладається штатна посада учителя української мови та літератури, а також обов’язково закладаються зверхштатні посади учителя географії та історії України».
6 серпня Василенко видав окремий закон про об’єднання «до одного типу різнорідних нижчих початкових шкіл, зміну їх штатів та збільшення державної допомоги школам». Суть закону: двокласні, однокласні сільські школи Міністерства народної освіти, парафіяльні школи та «інші початкові школи», які утримувались державним коштом, об’єднувалися «до одного типу» — так само як і «службові права і права на грошове утримання вчителів усіх цих шкіл». Того ж дня заснували «при середніх загальноосвітніх школах 350 стипендій для незаможних учнів української національності».
Стипендії назвали іменами видатних національних діячів культури, письменників, громадських діячів: В. Антоновича, М. Вовчка, Є. Гребінки, Б. Грінченка, П. Гулака-Артемовського, М. Драгоманова, П. Житецького, І. Карпенка-Карого, М. Костомарова, І. Котляревського, М. Коцюбинського, М. Кропивницького, П. Куліша, М. Лисенка, К. Михальчука, І. Нечуя-Левицького, М. Павлика, О. Русової, Г. Сковороди, М. Старицького, О. Стороженка, С. Руданського, Л. Українки, І. Франка, М. Чубинського, Г. Шерстюка, Т. Шевченка.
Загальна сума стипендій — 77 500 карб. Того ж дня уряд асигнував 20 726 712 карб. «на утримання в 1918 р. існуючих вищих початкових шкіл», «на допомогу місцевим самоврядуванням на утримання вищих початкових шкіл», «на утримання вищих початкових шкіл в тих місцевостях, котрі зараз прилучаються до України», а також на «допомогу місцевим самоврядуванням на відкриття 400 вищих початкових шкіл з 1 серпня 1918 р.».
23 серпня. Закон «Про асигнування Міністерству народної освіти та мистецтва кредитів на позашкільну освіту та дошкільне виховання» визначив: «В справах позашкільної освіти і дошкільного виховання Міністерство освіти приходить на поміч земським і міським самоврядуванням, які через особливих фахівців та інструкторів, губерніальних, повітових і міських організують і планомірно утворюють по селах, містечках і містах: 1) для позашкільної освіти вечірні школи з навчанням грамоти і з популярно-науковими викладами, 2) бібліотеки-читальні з найкращим складом книжок, 3) різноманітні культурні народні розваги, клуби, вистави, хори, екскурсії і т. інше, а для дошкільного виховання в тих же місцях закладає дитячі садки, дитячі майдани, захисти, захоронки (ясла)». На ці потреби з Державної скарбниці асигнували 6 449 350 карб.
Національна бібліотека
«Інструкція Тимчасовому комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави у м. Києві» (5 жовтня) сформулювала мету цього комітету: «закласти на Україні велику книгозбірню всесвітнього типу, яка гуртувала би в собі все, що витворено людською думкою та знаттям по всіх науках, — таку книгозбірню, щоб давала спромогу, не виїздячи з країни, познайомитися в якнайповнішій мірі із світовою літературою по всіх паростях людського знаття, писаною геть усіма мовами».