Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
Давня історія України  (в трьох томах).  Том 1: Первісне суспільство - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, антропологічних, історичних та етнографічних джерел. У першому томі відтворюються факти та події первісної історії України від появи перших людей на її території до кінця бронзового віку. Окремі розділи дослідження присвячено ранньому та пізньому палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та добі бронзи. У кожному з них аналізуються динаміка історично-культурних змін, темпи суспільного прогресу, досягнення та втрати у сфері виробництва й споживання, суспільний устрій і духовна культура, антропологічний склад населення.
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
1 ... 211 212 213 214 215 216 217 218 219 ... 274
Перейти на страницу:

Рис. 156. Загальний вигляд поселення сосницької культури біля с. Пустинка на Дніпрі. Реконструкція С. С. Березанської.

Найбільш розповсюдженим за доби бронзи було лінійне, вуличне планування поселень, при якому житла розташовувалися в один або два паралельні ряди. Таке планування органічно пов’язане з топографією поселень, розміщених або по краю миса, або на надзаплавних терасах біля води, на берегах річок та озер. Виникнувши в енеоліті, в середовищі землеробських культур, вуличне планування існує протягом бронзового віку, аж до доби раннього заліза.

За доби середньої бронзи на деяких поселеннях простежується вуличне планування з двох рядів будинків, повернутих один до одного короткими стінами. Взагалі поселення забудовували таким чином, що до водоймища (річки, озера тощо) будівлі були повернуті не довгою, а короткою стіною, що слід уважати типовим для бронзового віку.

На поселенні Пустинка планування жител здійснювалося по колу. Використана під загін для худоби центральна частина підвищення оточувалася будівлями та, напевне, якоюсь огорожею. На поселеннях Гришівка, Зазим’я, Іванівна в центрі також бракувало культурного шару. Тенденція до планування по колу спостерігається і на лівобережних поселеннях. Однак тут вона визначається топографією. На Іллічівському поселенні будови утворюють напівовал з великим, близько 500 м2, вільним простором у центрі. Цікавим є спостереження, що із зростанням площі поселень та кількості жител відстань між спорудами скорочується, але вільний простір у центрі залишається.

Близьким за плануванням до Іллічівського є поселення Усове Озеро та Ляпічів хутір на Дону. Про існування загонів для худоби в центрі поселень свідчить і той факт, що тут є значний шар гумусованого грунту. Основний сенс такого планування полягає в тому, що воно гарантує безпеку худоби, а також мешканцям поселення, захищеним зовні своєрідною стіною, утвореною із жител та господарських будівель. На Усовому Озері припускається наявність рову та дерев’яного частоколу.

На Пустинківському поселенні вдалося простежити ще одну особливість планування: житла, так би мовити, компонувалися двома групами. У центрі кожної з груп знайдено культову будову. Відстань між групами була значно більшою за відстань між житлами. На цьому ж поселенні деякі житла разом із розташованою поблизу господарською будівлею становлять окремий господарчий комплекс, чимось (напевне, тином) відгороджений від інших, таких самих садиб.

Своєрідне планування виявлено на степових поселеннях пізньої бронзи. Для них головним чином характерна вулична, в 2—3 ряди, забудова. Однак трапляються житлові комплекси, які становлять своєрідні блоки. Навкруги одного житла прибудовано з одного, двох або трьох сторін різноманітні за формою та розмірами споруди.

Загалом незначна кількість достатньо розкопаних поселень позбавляє можливості з певністю стверджувати про існування закономірності в їхньому плануванні. Найбільш розповсюджені поселення з лінійно-вуличним одно-, дво- або навіть і багаторядним плануванням. Відомі поселення з коловим та овальним плануванням жител, згрупованих у так звані гнізда або блоки. Планування по колу із загоном для худоби в центрі більш притаманне правобережним районам України.

Цікаво, що таке планування широко практикувалося на чорноліських (доба пізньої бронзи) та ранньоскіфських поселеннях лісостепової частини Правобережної України. Житла та господарські будівлі розташовувалися по колу, біля підніжжя городища або в його межах. У центрі завжди лишався простір для утримання худоби[322]. Таким самим переважно було планування ранньоскіфських городищ, зокрема Немирівського, Нільського, Трахтемирівського, котрі використовувалися, як слушно відзначав М. І. Артамонов, для захисту головного багатства того часу — худоби[323].

Як відомо, за доби енеоліту правобережна частина лісостепової України була заселена трипільськими племенами. Планування по колу трипільських поселень, яке виникло ще на ранньому етапі цієї культури і проіснувало до її кінця, можливо, є прикладом сталості традицій у домобудівництві.

вернуться

322

Тереножкин А. И. Указ. соч. — С. 31.

вернуться

323

Артамонов М. І. Південноподільська експедиція // АП УРСР. — 1949. — Т. 1. — С. 257—262.

1 ... 211 212 213 214 215 216 217 218 219 ... 274
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)