Пожежник

Зграя налетіла на «Гамві», опустившись на нього зливою миготливих червоних вогників, коли він був ще за п’ятдесят футів від хлопця. Шквал вогненних дротиків з клацанням таранив лобове скло, яке піддалося й тріснуло; за якусь мить чоловіки на передніх сидіннях перетворилися на верескливі фігурки, охоплені полум’ям; під натиском рою колеса стали кружалами з вогню; під барабанними ударами птахів коробка з боєприпасами спалахнула, а тоді з деренчанням вибухнула розсипом яскравих білих феєрверків.

«Гамві» вильнув вліво, дорогою зачепивши Ніка правим краєм автомобільного крила, відкинувши його вбік. «Гамві» продовжував рух, далі відхиляючись лівіше. Пасажирським боком авто в’їхало у напівзакопану білу каменюку. Передні колеса «гаммера» підскочили, і він перевернувся назад, з оглушливим тріском вдарившись об землю. Назовні, осяявши нічну темряву, вивалився охоплений полум’ям мрець — водій.

Еллі знову і знову гукала Ніка на ім’я. Вона не могла поворухнутися. Заклякла на місці. Дівчинка спробувала кинутися до брата, але Пожежник сильніше притис її до себе рукою.

— Бен дістанеться до нього, Бен... — заговорив Джон, ще якусь мить притискаючи Еллі, поки дівчина не вивернулася з-під його руки й не чкурнула до брата.

Втім, Бен усе ж кинувся першим. Він стрімко шкандибав попереду неї, подолавши вже дві третини шляху до хлопця. В одній руці він тримав пістолет і наосліп палив у бік «фрейтлайнера». Куля влучила у плуг, викресавши блакитні іскри. Бен припав на одне коліно, взяв задимленого малого на руки, а тоді перекинув через плече. Знову стрільнув, лише раз, а тоді кинувся шкутильгати назад, цього разу не так рвучко.

Позаду снігоочисного плуга стояли люди, використовуючи його як прикриття. Пітьму осяяли спалахи дул. Затріщали гвинтівки. Бен спіткнувся, збиваючись зі шляху, тоді рушив далі. Куди саме поцілила перша куля, Гарпер розгледіти не могла. Друга ж влучила у праве плече, з силою шарпнувши чоловіка. Здавалося, він от-от поточиться на землю чи впустить Ніка. Аж ні. Бен утримав рівновагу і побіг далі, таким собі втомленим підтюпцем, наче саме добігав до фінішу у стомливому забігу спекотної днини. Третя куля начисто знесла йому верх голови. Гарпер не могла стримати думки про хвилю, яка пінно розбивається об скелястий берег. Череп чоловіка луснув, бризнувши червоною піною: волосся, уламки кісток і мозок розлетілися у темряву.

Однак він і далі біг, крок за кроком переставляючи ноги, а коли зрештою впав навколішки, до нього саме добігла Еллі з широко розпростертими руками. Бен майже ніжно передав їй Ніка, неквапом умощуючи їй на руки, так, наче йому зовсім не знесло шматок черепа. Перш ніж Бен повалився обличчям уперед, Гарпер встигла розгледіти передсмертний вираз на його обличчі. Їй здалося, що він усміхався.